Архіви категорій: Презентації

Поетичне „Відро хмар”

     Поезія – дивна країна, зі своїми законами, зі своїми будовами, надбудовами, фундаментом і навіть підземними ходами. У ній трапляються різнокольорові дощі, цілі пустелі снігів, усі пори року в один день. І ще багато чого, такого – різного на смак і дотик або й, узагалі, такого, що почіпати, спробувати і навіть побачити не можна, але воно точно існує.

     У цій країні всяке і всякі трапляються, але вхід тим, хто без поетичного слуху, нюху, а головне – відчуття і почуття, заказано. Можна прослизнути нелегалом, але як прослизнеш, так і вислизнеш.

    У ній можна подорожувати очима по рядках, можна пожонглювати римами, можна по самі вуха зануритися в метафори, можна приміряти будь-який епітет, йой…. у ній стільки всього можна!..

     А ще можна носити хмари відром. Власне, цією можливістю скористався Віктор Наумчик. У цьому впевнено переконує його друга книжка віршів (першою була „Історія однієї хвороби”) „Відро хмар”.

     Поки ще не пробуєш напитися з поетичного „Відра хмар”, а лише споглядаєш його, то вже позитивно дивує і вражає оформлення – своєю багатозначністю, неординарністю, філософськими підтекстами. Саме таким побачив і створив „Відро хмар” і віршів Віктора Наумчика художник Микола Кумановський. Треба бодай потримати книжку в руках, аби переконатися в цьому (і не тільки).

     Далі, звичайно ж, вірші. На що схожі вірші із „Відра хмар”? Поза сумнівом, на ковтки. А вже чого – хай кожен вирішує для себе сам:-). Можна почати не з першого ковтка, скажімо, із такого: „Під зливу треба стати босоніж і / сонце бачити в воді. / Й дівчата всі здаються ще гарніші, / коли вони не босі, а руді”.

     Але часом, особливо на зміну вітру, мабуть, хоча, може, на зміну кольору неба чи ще чогось (варіанти допускаються) змінюється і настрій або ж переходить на інший бік вулиці чи на іншу вулицю (і тут варіанти незайві): „Лезо долі шматує / крихти сухої надії / й плаче / від божевільного годинника / з чорними стрілками”.

     У Віктора Наумчика багато кольорів, багато не лише таких, які можна побачити, а ще й таких, які треба відчувати. Можна інколи під обкладинкою „Відра хмар” заплутатися у розкладених клубках, яких дуже багато, і просто не знаєш, який із них розмотувати, щоб вказав той або не той шлях (до чого? – вирішувати вам). Ще, до речі, можна, перечепившись за задуму, розтягнутися прямо посередині книжки. Але то нічого, чесно, бо ці вірші добрі, вони подадуть руку, риму чи просто рядок із заокругленим словом.

     Деякі із віршів я би трохи просіяла, хоча б легенько. Але то вже приватне право автора. Може, у нього просто немає сита:-)…

    …це так завжди, коли варто завершувати, важко з’ясувати, чим саме. Напевно, завершу тим, що скажу авторові, щоб він наповнював відра, глечики, кухлики і що вважатиме за потрібне, але обов’язково серце (і не тільки своє) поезією. А читачам – п’янких вражень від „Відра хмар”.

Оля Ляснюк

В людей,

які дивляться крізь кольорові вікна,

є двері, що самі відчиняються,

а по підлозі бігають їжаки

з грушками на спинах.

Якби мені зазирнути

у ліжко сонця

з фіолетового вікна вечора

і примоститись

під ковдрою заплющених волошок, –

то зима б заховалася

у гарячому відрі дощу

й чекала б,

коли їжак зненацька принесе мені

жовту грушку.

***

Між віями дерев тремтить, виблискує тепло

й чіпляється, мов п`яне,

за ліниву павутину.

Не відчуваю тіла –

ще такого не було.

Не говоріть зі мною, люди,

хоч хвилину.

Гриби понапивались –

ноги зовсім не тримають.

У молодої м`яти

закрутилась голова.

Суниці, ніби діти,

в морі тиші засинають.

Не говоріть до мене,

бо до чого тут слова.

Смерть

Нерухомі парасолі.

Дві троянди.

Окуляри

всі приховують думки.

Музиканти догравали

Цуценя тремтіло в полі.

Хтось

кормив його з руки.



Фантомний зір

Кошик чорниць,

зібраних на чубі лісу,

та чиясь біла смерть

сидять ув очах фантомами

й співають колискову:

один – що хоче цукру,

одна – що солі.

Тому, наразі,

сльози солодкі,

а сміх – скривився.

Віктор Наумчик

«АнтитілА» в твоєму місті!

    З початком нового 2011 року гурт «АнтитілА» активно розпочав концертну діяльність. Вже за три місяці колектив відіграв низку концертів у столиці й відвідав декілька міст України.

     Наразі триває фінальний етап студійної роботи над другим альбомом, який у найближчі тижні видасть компанія «Moon records». Також готується до перевидання перший альбом «Будувуду» тією ж компанією, в якому доповниться трек-лист новим реміксом на пісню “Бери своє”.

     На підтримку виходу в світ нової платівки гурт «АнтитілА» відвідає перші чотири міста: Херсон, Миколаїв, Одесу й Дніпропетровськ. В цих містах група презентує програму з якою представила Україну в Будапешті, де в серпні 2010 р. відбувся наймасштабніший музичний фестиваль Європи – «Sziget-2010».

     Крім цього, для шанувальників групи готовий ще один сюрприз – нова пісня “Весна-любов”, яку «АнтитілА» заспівали дуетом з відомою російською групою «Total».


     Концертний графік:

     8 квітня – Херсон, клуб «Аміго», Острів (ріг вулиць Патона і Шенгелія)
     9 квітня – Миколаїв, клуб «Аміго», пр. Леніна (Сіті-центр), 98
     10 квітня – Одеса, блюз-бар “Дикий Z”, вул. Преображенська, 66 (кут Успенської)
     16 квітня – Дніпропетровськ, клуб «Махiмум», вул. Глинки 2, “Міст-Сіті Центр”
http://www.navsi100.com/

Ковельський професійний ліцей

    Училище №7 створено на базі заводу сільськогосподарських машин в грудні 1967 році. Отримало назву МПТУ №57 і належало до Львівського управління профтехосвіти. З першого року існування училища було розпочато підготовку робітників за спеціальностями: токар, слюсар-механоскладальник, електромонтер.


     Першим директор було призначено Мисика Олега Павловича. Перший випуск спеціалістів відбувся 1968 р.

     В 1969-1969 рр. в училищі вже було 6 груп, в яких навчалося 240 юнаків та дівчат. З`являються нові професії: фрезерувальник, слюсар-ремонтник, електрозварник, кранівник, контролер ВИК.

     З 1974 р. учні отримали можливість здобувати середню освіту. Першим завучем училища була Знайомська Ганна Іванівна.

     В 1992 р. крім традиційних професій в училищі розпочато підготовку фахівців з народних промислів художнього спрямування: гончарів; живописців, вишивальниць художньої вишивки, майстрів по виготовленню художніх виробів з лози. Замість токарів і фрезерувальників введено професію верстатника широко профілю, розпочато підготовку автослюсарів та перукарів.

     В 1998 р, розпочато підготовку фахівців на замовлення центру зайнятості за професіями перукар-манікюрниця, автослюсар, електромонтер по ремонту побутової техніки, кухар.

     В 2002 р. було обладнано комп`ютерний клас і розпочато підготовку за професіями секретар керівника та оператор комп`ютерного набору.

     Всього за час існування навчального закладу з Його стін випущено більше 8 тисяч кваліфікованих спеціалістів, близько 400 з них отримали диплом з відзнакою.

      До 1991 р. учні училища проходили виробничу практику і працевлаштовувалися не лише на базовому заводі, підприємствах міста та області, а й на заводах Москви, Харкова, Горького, Ліпаї, Дніпропетровська, інших міст колишнього Радянського Союзу.

     З жовтня 2002 р. училище отримало новий статус – Ковельський професійний ліцей. Це дасть змогу досягнути більш високого рівня підготовки робітничих кадрів.

     В майстернях училища силами майстрів виробничого навчання та учнів проводиться випуск продукції, яка знаходить свого споживача. Це різноманітні керамічні вироби та вироби з лози, художня вишивка, гаражні ворота, інструменти та пристрої для ремонту автомобілів та інші.

     За всі роки існування велика увага в училищі приділялась позакласній роботі, організації дозвілля учнів. В училищі постійно працює більше 30 гуртків, клубів, секцій різноманітного спрямування, учасники художньої самодіяльності на обласних оглядах-конкурсах входять в трійку призерів.

     Не лише в області, а й за її межами відомі народний самодіяльний духовий оркестр (керівник Гайдамашук Ф. Д.), танцювальний колектив (керівник Кухарук Ю.М.), туристичний клуб “Пластун” (керівник Кравчук В.А.). Всі ці здобутки були б неможливими без людей, які творили історію училища, працюють на його сьогодення і перспективу.

Листопадовий номер «Птаха» № 11 (21) вже у продажу)))))) КУПУЙТЕ!

     – Рубрика «Інтерв’ю» – Панк-рок з Луцька, гурт «Sліпер»;

     – Рубрика «Кульок» – Шукаю художника;

     – Рубрика «BookoVрубка» – Написати «На Нобеля», або література на мільйон;

     – «Сонцекльош» у Луцьку;

     – Рубрика «Наш хіп-хоп» – RAPoрт;

     – Рубрика «МУзиЧНЕ» – Рок екзистенція. Сцена третя ПАНК;

     – Мандрувалки по Європах або Нічогособіподорож;

     – Небезпечні звуки? Аудіонаркотики;

     – Рубрика «Великі Люде» – «Дозвольте мені вирушити до дому батька» – Остання слова Івана Павла ІІ;

     – Волинська молодь знайшла альтернативу пейнтболу – Лазертаг;

     І як завжди музичні новини і огляд нових музичних новинок і фільмів… і ще багато цікавого.

     Зрештою, цікаве УСЕ, читайте – і переконуйтеся в цьому!!!

Культурно-просвітницький центр

Від здоров’я до краси, через красу до здоров’я



Адреса: вул. Незалежності, 89

Директор Кошарук Сергій Дмитрович
тел.: 5-28-07, 7-11-96
 

    

     Мета:
  1. Створення умов для реалізації творчих ініціатив, активних особистостей у сферах:
  • культури та мистецтва;
  • виховання та освіти;
  • історії та краєзнавства;
  • медицини та туризму.

 

  2. Підтримка громадських організацій в напрямках:

  • популяризації здорового способу життя;
  • національно-патріотичного виховання;

 

  3. Створення умов для гармонійного розвитку особистості.

Наші пріоритети та цінності:
  • пропагуємо здоровий спосіб життя;
  • формуємо національну свідомість;
  • активізуємо єднання громади;
  • впроваджуємо естетичне виховання;
  • забезпечуємо культурно-духовний розвиток особистості
  • сприяємо гармонійному розвитку та утвердженню людської гідності.

Що хочемо дати світу?

  • Відчуття власної гідності та патріотизму;
  • Готовність відстоювати інтереси громади;
  • Атмосферу взаємодії та самоутвердження кожної особистості, як рівноправного члена громади;
  • Систему цінностей у сфері духовного і морального виховання;
  • Гармонійний розвиток здорового покоління з високими моральними цінностями та відчуттям прекрасного.

Напрямки нашої діяльності:
  • розвиток мистецтва – художня галерея, мистецька світлиця, музей Андроника Лазарчука, сувенірна лавка, організація художніх виставок, фотовиставок, проведення майстер-класу;
  • популяризація української книги – книжковий магазин;
  • просвітницько-виховна робота – школа шляхетних українок;
  • підтримка та сприяння громадським організаціям – конференційна зала для проведення семінарів, конференцій, тренінгів, лекцій, інтелектуальних ігор, культурно-виховних заходів, презентацій книг, зустрічей з письменниками та художниками;
  • розвиток туризму і краєзнавства – туристична довідка;
  • аптека муніципальна № 1;
  • ініціювання та проведення громадських місцевих, всеукраїнських та міжнародних проектів. 


Аптека муніципальна № 1

      Окрасою міста Ковеля є будинок старої аптеки (так, зазвичай називають його ковельчани) по вул. Незалежності, 89 – пам’ятка архітектури ХІХ ст. А деякі історичні джерела вказують дату спорудження – 1799 рік. Зрозуміло, що таких цінних з архітектурної і, особливо, з історичної точки зору об’єктів в місті більше немає. Адже, це є спадщина нашої історії, пам’ять про видатних і просто відомих людей Ковельщини ХІХ-ХХ ст.

     Історія будинку розпочинається відколи тут була аптека, названа на честь її власника провізора Фрідріхсона. Послугами цієї аптеки не могли не користуватись Косачі, коли жили в Колодяжному. Адже, виготовлення ліків є виключно прерогативою провізорів, а ліки Косачам, особливо Лесі, були життєво необхідні.

     Не міг не відвідувати цю аптеку і видатний український письменник, композитор, культурний діяч, сімейний лікар і приятель родини Косачів Модест Левицький, який у 1894р. працював у Ковелі повітовим лікарем.

     Ймовірно, що бував у аптеці Андроник Лазарчук – самобутній художник-реаліст, один із засновників художньої освіти в Україні кінці ХІХ – першої третини ХХ ст., який у 1901-1904 рр. жив у Ковелі і працював у Ковельському міському училищі вчителем малювання, креслення і чистописання.

     У повоєнний період установа зберегла своє цільове призначення і використовувалась як аптека Клінгера (провізором був пан Клінгер). У 1970-ті рр. у будинку розташовувалась міська санепідемстанція.

    В архітектурному відношенні будинок Г-подібний в плані, цегляний, кутовий. Кут будинку зрізаний і відсічений еркером, який завершується чотиригранним куполом. Будинок має безперечну архітектурну цінність і складає важливий елемент фонової забудови.

     Після ремонту та реставрації у цьому будинку 4 липня 2008 року гостинно відчинив двері культурно-просвітницький центр.



Пріоритети: соціальна направленість:
  •  відпуск медикаментів пільговим категоріям населення;
  •  популяризація здорового способу життя;
  •  безрецептурний відпуск і рецептурний відпуск медикаментів;
  •  продаж біологічно-активних добавок та препаратів, які не являються зареєстрованими засобами;
  •  консультація по використанню даних препаратів; – сан гігієна та дитяче харчування; –
  •  лікувальна косметика;

    Функціонує куточок лікаря, де відвідувачі зможуть отримувати безкоштовно терапевтичну консультацію (надання першої лікарської допомоги,   вимірювання артеріального тиску, перев’язку).

     

Організаційна структура

 

Мистецький напрямок

09:00 – 21:00

  • Галерея  

 

  • Сувенірна лавка



  • Виставка-продаж місцевих, регіональних та українських авторів



  • Відділ шкільної книги

Освітянсько-виховний

  • Школа шляхетних Українок
  • Центр підтримки

          громадських ініціатив

Музейна справа

  • Кімната музей

          Андроника-Лазарчука:

          10:00 – 17:00

  • Виставкова зала: 09:00 – 21:00

Медично-фармацевтичний

  • Аптека
  • Медична консультація
  • Музей-аптека

Інформаційно-туристичний

  • Туристична довідка
  • Екскурсійний відділ

 

 

      Наш центр – це унікальна організація, ефективна особливо у наш час – час ринкової економіки та утвердження демократичного суспільства у нашій державі.

Результати нашої діяльності за 6 місяців:
  • Липень-жовтень – виставка художників, які брали участь у міжнародному пленері.
  • Моновиставка «Стіна».
  • Серпень – «Лесині дні», зустріч із письменниками України.
  • Вересень – зібрання молодих письменників Волині.
  • З 14 листопада-14 грудня – персональна виставка В. П. Данилюка.
  • Жовтень – зустріч художників Ковельщини.
  • 14 січня – новорічне різдвяне свято, за участі Союзу шляхетних українок, школи шляхетних українок і школи Бойового Гопака.
  •  Грудень – краєзнавча конференція.
  • Грудень – презентація книги Федора Одрича «Щебетун».
  • Грудень –прийом делегації, учасників економічного форуму.
  • Жовтень, грудень, січень – семінари-практикуми по написанню проектів.
  • Січень – виставка дитячих малюнків «Зимовий калейдоскоп»
  • 09.01.09 р. – прийом делегації, дітей із Автономної Республіки Крим.
  • Січень-лютий – виставка заслуженого художника України Леоніда Литвина.
  • Січень – тематична виставка художників Ковельщини.
  • Виграно проект «Здоров’я» з метою інформування населення про захворювання ВІЛ/СНІД.
  • Проведені заходи до столітнього ювілею Степана Бандери (круглий стіл).

                                                                    Книжковий магазин
 

                                      Конференційний зал
                                 Школа шляхетних українок

Кімната-музей Андроника Лазарчука

 
 
 
     


Рожева кімната
Виставка художників з міжнародного пленеру

Виставка художників Ковельщини “Зимовий вернісаж”

 

 
Персональна виставка В. П. Данилюка

Виставка Андроника Лазарчука
   
 
 

Школа тренерів по профілактиці і школа NDI

Шлях до самовдосконалення

    У тебе буває таке, що ти себе ненавидиш, хочеш змінитися, або тобі просто все набридло, і душа вимагає чогось нового? Якщо так, раджу прочитати цю статтю.

    Отож:

    1. Створюй собі хороший настрій! Дуже багато я бачила людей, що просто так, по приколу, навіювали сум, напускали у свої дурненькі голівоньки думки, що вони нікому не потрібні, світ такий поганий, у ньому немає нічого хорошого, бла-бла… Фігня це все, скажу я тобі. Не переконуй себе у такому!!! Радій життю!!!

   2. Навчися сприймати світ раціонально, ігноруючи негаразди та проблеми, а точніше, – глузуючи з них. Саме так! Насміхайся зі своїх траблів. Просто скажи: «Тю, налякала! Знаєш що, проблемо, ти мені не рівня, і мене із себе не виведеш. Що б ти не робила, усе одно все буде ПО-МОЄМУ! Як я захочу, ТАК І БУДЕ!». Подумай про це.

   3. Відправ у нокаут свою лінь. Це, звісно, нелегко, і коли вже вона до тебе прилипла, як жуйка до джинсів, то відшкребти її важко, але все ж, намагайся робити це якомого частіше.

    4. Спостерігай. Спостерігай за людьми, особливо за лідерами, аналізуй і роби висновки. Так ти відкриєш для себе багато нового, а ще – навчишся не робити помилок, які зробили інші. Але ніколи не копіюй.

    5. Вивчай себе, особливо аналізуй з точки зору психології власні вчинки, розберися, чому ти вчинила(в) так чи інакше, частіше став себе на місце інших людей.

    6. Точно для себе з’ясуй, як ти хочеш змінитися, що тобі важко зорієнтуватися у своїх думках, напиши план дій на великий аркуш і повісь його там, де найчастіше буваєш (я маю на увазі не туалет, але, якщо для тебе саме там найкраща атмосфера для роздумів, то будь ласка).

   7. Заведи нові знайомства. Потік нової інформації змиє з тебе пил, яким ти, можливо, вже вкрилась(вся), і освіжить.

   8. Полюби себе. Ось це, дійсно, важко для тих, хто власну персону ненавидить, і для мене, наприклад, саме цей пункт плану є найскладнішим, проте я над цим постійно працюю. Власне, хто живе у гармонії із самим собою, той і живе клайфістично (не шукай це слово у словнику – не знайдеш, то моє власне).

    Отже, не дозволяй собі бути лазером, вір, що ти індивідуальність, живи за правилами, які диктує твоя душа і будь особистістю, от.


Точка Роси