Архіви категорій: Ковель і видатні люди

Ранкові пробіжки

     УВАГА!!!

     Спортивний клуб “Ковель” запрошує усіх небайдужих до свого здоров`я щочетверга о 6.00 ранку на загальну пробіжку разом з майстром спорту міжнародного класу, чемпіоном світу з бігу на 100 км Олександром Головницьким та досвідченими тренерами.

Дати і факти

1310 – рік заснування м. Ковеля.

1327 – спорудження Ковельського замку і зруйнування його лівонським орденом.

1366 – захоплення частини Волинсько-Галицького князівства і Ковеля Казйміром НІ Великим.

1377 – перехід Ковеля під владу князя Федора Сангушка.

1410 – прийом у Ковелі польським королем Владиславом II Ягайлом послів, які пропонували йому чеську корону.

1505 – згадка про Благовіщенську церкву.

1511 – перехід селища Ковле у володіння князя Василя Сангушка від батька Михайла.

1518 – надання Ковелю статусу міста на основі Магдебурзького (німецького) права, початок спорудження замку XVI століття.

1536 – відкриття митниці.

1543 – обмін Ковельського маєтку між князем Сангушком Ковельським і королевою Боною Аргоною де Сфорца. Призначення королівського старости Богдана Семашка на Ковель.

1549 – згадка про Свято-Воскресенський собор.

1550 – призначення старостою Олександра Ляща.

1551 – згадка про костел святої Анни.

1556 – від`їзд королеви Бони до Італії.

1557 – смерть королеви Бони.

1564 – вручення грамоти князю Андрію Курбському про надання йому Ковельського маєтку і перший похід на Московію.

1565 – приїзд А. Курбського до Ковеля. Прийом маєтку і розподіл його на три частини (Ковель, Миляновичі і Ст. Вижва). Призначення Ів. Калимета урядником міста.

1568-1583 – функціонування першого в Україні миляновицького гуртка по перекладу книг і їх переписуванню.

1572 – вбивство урядника Ів. Калимета князем Булигою.

1583 – смерть князя Ярославського і Ковельського Андрія Курбського і поховання його в Свято-Троїцькому монастирі, Присутність у Ковелі Костянтина Острозького, як опікуна сім`ї князя.

1590 – вигнання Ол. Семашківни (княгині Курбської) з маєтку старостою Андрієм Фірлеєм. Перехід Ковельського маєтку до королівського управління.

1611 – поновлення Магдебурзького права.

XVIII століття – активний розвиток міста, перетворення в ремісничий і торговельний центр Волині. Поруйнування Свято-Троїцького монастиря татарами.

1648 – зруйнування костелу і вбивство ксьондза. Участь ковельчан у визвольній боротьбі.

1652-1653 – постій у Ковелі польського війська під командуванням Потоцького.

XVIII століття – поступовий занепад ремісництва і торгівлі. Зменшення населення.

1770 – передача міста в оренду князю Яблунівському за 18 тис. злотих.

1772 – передача Ковеля Краківському воєводі Вацлаву Ржевуцькому в дідичне користування за бойові заслуги.

1795 – третій поділ Польщі. Перехід міста під протекцію Росії, утворення Ковельського повіту Волинської губернії.

грудень 1812 – битва під Ковелем французьких і російських військ. Поруйнування міста.

1860 – 1873 – будівництво і введення в експлуатацію залізниць Київ – Ковель – Брест, паровозного і вагонного депо.

1877 – введення залізниці Ковель – Хелм – Люблін.

1882-1907 – проживання сім`ї Косачів у Колодяжному. Зв`язки з Ковелем. Робота П. Косача мировим суддею Ковельського повіту.

1903 – введення в дію залізниці Київ – Сарни – Брест.

1905 – страйки залізничників.

1906 – створення Ковельської організації РСДРП.

1907 – закінчення будівництва вокзалу.

1915 – початок австро-угорської окупації.

1916 – будівництво залізниці Ковель – Камінь-Каширський.

1916-1917 – перебування у Ковелі комісара Дмитра Вітовського. Відкриття українських шкіл. Організація осередку “Просвіти”.

1918 – вступ німецьких військ. Встановлення на Волині влади Симона Петлюри.

серпень 1920 – вступ у місто Червоної Армії. Ризька мирна угода. Встановлення влади Речі Посполитої на Волині і Ковелі.

1922 – вибори до польського сейму.

1924 – створення Ковельського окружкому КПЗУ.

червень 1926 – Ковельський судовий процес.

1930 – вибори до польського сейму.

30 і 40-і роки – організація і діяльність “Просвіти”, “Союзу Українок”, “Рідної хати”, осередків ОУН.

1939 – вступ Червоної Армії до Ковеля. Об`єднання західних і східних областей України;

– утворення Ковельського повіту і Волинської області;

– утворення Ковельської залізниці;

– заснування газети “Прапор Леніна”;

– розпуск КПЗу.

1940 – вибори до Верховної і міської Рад депутатів трудящих.

1940-1941 – сталінські репресії.

23.06.1941 – розстріл в`язнів у Ковельській тюрмі.

29.06.1941 – захоплення гітлерівцями Ковеля.

1941-1943 – активна боротьба партизанських груп. Операції “Ковельський вузол”.

1943 – активізація боротьби УПА. Вихід Ковельських поліцаїв на чолі з комендантом Шабатурою в Скулинські ліси;

– операції по звільненню в`язнів і захоплення друкарні.

1942-1943 – створення концтаборів і єврейського гетто. Масові розстріли євреїв, мирних жителів і військовополоненим (загинуло 35 тисяч чол.).

лютий-липень 1944 – битва за Ковель.

6 липня 1944 – визволення Ковеля від фашистів.

1944 липень-грудень – відбудова залізниці. Організація міськвиконкому і військкомату. Відновлення роботи освіти, медицини.

1944-1945 – активна відбудова промисловості.

1946 – здача в експлуатацію вагонного депо.

1947 – введення в дію локомотивного депо;

– перші вибори депутатів міської ради

1948 – перша сесія міськради.

50-60-і роки – відбудова народною господарства і соціально-культурної сфери.

1953 – перехід Ковельської залізниці в підпорядкування Львівської;

– здача в експлуатацію першої черги заводу “Ковельсільмаш”. Випуск першої продукції.

1977 – відкриття Меморіального комплексу Слави на честь визволителів міста від німецько-фашистських загарбників.

80-90-і роки – активне промислове і житлове будівництво.

1989 – створення осередку Народного руху України.

1990 – активні дії демократичних сил, багатотисячний мітинг на стадіоні “Локомотив”;

– масове свято козацької слави.

1991 – встановлення Хреста пам`яті загиблим у Ковельській в`язниці. Мітинг;

– відкриття пам`ятника Лесі Українці;

– мітинг проти ГКЧП;

– передача компартійного майна у власність міськради;

– перевибори міського голови;

– демонтаж пам`ятника В. Леніну;

– підняття синьо-жовтого прапора над будинком Рад;

– всеукраїнський референдум на підтвердження “Акту проголошення незалежності”.

1992 – перша урочиста Присяга на вірність народу України. Відзначення 50-річчя утворення УПА.

1993 – затвердження міськрадою герба, прапора і печатки міста Ковеля;

– реорганізація місцевих органів управління. Відкриття митниці.

1994 – святкування 50-річчя визволення Ковеля від фашистських загарбників;

– перші вибори міського голови населенням в умовах незалежності.

1995 – договір про дружбу і співробітництво між Хелмом і Ковелем.

– відзначення 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні;

– святкування 685-ої річниці з дня заснування міста.

1996 – урочисте відзначення 5-ої річниці Дня Незалежності;

– відкриття пам`ятника жертвам Другої світової війни.

1996 – 125-а річниця від народження Л. Українки з участю жіночої громади України, відомих письменників.

1998 – вибори народних депутатів місцевих рад і міського голови.

1999 – вибори президента.

ФОРПОСТ. DJUICE-тур Волинською областю!

     Культурно-мистецька агенція «Арт-ЗАХІД» у рамках реалізації проекту «DJUICE ГРАНТИ» представляє: ФОРПОСТ у твоєму місті!..

 

У Нововолинську – 19 лютого;
у Володимирі-Волинському – 27 лютого;
у Ківерцях – 5 березня;
у Ковелі – 12 березня;
в Іваничах – 19 березня;
у Луцьку – 26 березня (заключний концерт, в якому візьмуть участь молоді гурти з районних центрів).

     Якщо ти маєш свій гурт, надсилай інформацію про нього сюди: kolossok@gmail.com та візьми участь у концерті у своєму та інших містах!..

    

     Якісний звук! Жива українська музика! Не прогав!..

     До Тебе приїдуть:

«ФІОЛЕТ» (Луцьк);

«ІНШІ» (Володимир-Волинський);

«РІПЛЕЙ» (Луцьк);

«ЕЛЕГІЯ» (Нововолинськ);

«Saturday Night» (Львів);

+ місцеві гурти!..

     Нововолинськ (19 лютого):

18.00, кінотеатр «Україна» (б-р Шевченка, 21). Також гратимуть «Силует-БЕНД» (Нововолинськ), «Штраф авансом» (Нововолинськ). Вхід вільний!..

     Володимир-Волинський (27 лютого):

18.00, кінотеатр ім. Т. Шевченка. Також гратимуть «TomorroW» (Володимир-Волинський).

     Ківерці (5 березня):

18.00, Центр дитячої та юнацької творчості (вул. Визволителів, 4). Також гратимуть «Збіг Обставин» (Луцьк).


     Ковель (12 березня):

18.00, Культурно-просвітницький центр (вул. Незалежності, 89).

     Іваничі (19 березня): 18.00, Районний будинок культури.

     Луцьк (26 березня): 18.00, кінотеатр «ЗМІНА»(вул. Хмельницького, 40).


     Наша підтримка:

DJUICE;

Магазин музичних інструментів «МЕДІСОН» (Луцьк);

Радіостанція «Луцьк» (Луцьк);

Радіостанція «СІД-fm» (Луцьк);

Журнал «ПТАХА» (Ковель);

Радіо «НОВА» (Нововолинськ);

«Волинська правда» (Луцьк);

«Луцьк Неформатний» (Луцьк);

Молодіжний портал Волині (Луцьк).

Всі деталі за телефонами: (093) 850 12 94 (050) 812 98 67
e-mail: kolossok@gmail.com

Детонація руху

       Масова, просто поголовна танцювальна істерія охоплює простори України. Назва їй Tecktonik. Танцювальний стиль, який поширився Європою, нарешті дійшов і до нашого брата. Про Tecktonik нашій молоді в основному стає відомо через відео-інтернетресурси, такі як YouTube і Dailymotion, на які за короткий період часу злили гігабайти матеріалів з виступів, баттлів, дійшло вже й до відеоуроків на Tecktonik.

     Але давайте трішки більше дізнаємося про цей стиль.

    На початку XXI ст. вечірки в Бельгії пропонували музику в стилі Hardtech, Hardtrance, а також Euro Dance. У той час найпопулярнішим стилем був Jumpstyle, ідея якого полягала в тому, щоб стрибати, рухаючи однією ногою (потім іншою) назад-вперед у такт басів. Тодішні вечірки були схожі на теперішній Tecktonik.

    Зараз це вже мегапопулярний рух, а розпочав він свою історію в Парижі у 2000 році — у приміському клубі «Mеtropolis». Одна з вечірок називалася «Blackout»; спочатку її резидентом був Mc Adrian з Radio Fg. Стиль музики (Electro і Trance) був менш жорстким і досить комерційним. Протягом 5 років інша вечірка «Tecktonik Killer» пропонувала бельгійський Techno, Hardstyle і Warm up electro. Тоді перша вечірка представляла живий виступ Shakedown, а друга представляла Philippe B. у записі. Паралельно проходили вечірки «Digital Trance», музична програма яких була жорсткіша, і які можна зрівняти з тим, що зараз і має назву Tecktonik. Рік за роком вечірка «Tecktonik Killer» залучала все більше і більше людей. Близько 8000 людей приходять на кожну вечірку «Tecktonik Killer», куди запрошуються найвідоміші ді-джеї зі всього світу. Через деякий час вечірки «Tecktonik Killer» проводяться і в інших паризьких клубах. З часом Tecktonik стає знаковим брендом. З 2006 року можна знайти компіляції «Tecktonik Killer». На вечірках «Tecktonik Killer» збиралися молоді люди, які прагнули бути «несхожими на інших». Цей стиль вперше виходить на загал на фестивалі «Paris Techno Parade» 15 вересня 2007 року.

     В інтернеті з’являються сотні відео з клубів з молодими танцюристами або записи данс-баттлів, що влаштовуються на вулицях або в танцювальних школах. Перше покоління Tecktonik носило взуття з рівною підошвою – відоме як Buffalo. Також зазвичай вони одягали білі рукавички і тримали в роті соску. Соска служила перешкодою для підйомів, спровокованих екстазі. Хлопці й дівчата, і справді, нагадували малих дітей – у сенсі, що переступали межу між «запалювати» і «спалювати себе», вони хотіли почуватися заводною іграшкою на батарейках, забуваючи, що «заведені» на кілька вечорів, згодом вони опинялися на звалищі – з непридатними для ремонту механізмами. Подекуди й зараз можна зустріти клаберів, які для підкреслення свого образу гоцають на рейвах з цим дитячим атрибутом, швидше за все не знаючи його історії, або надавши йому іншого значення.

     З часом молоді клабери почали все частіше виходити на вулиці і влаштовувати баттли з тектоніку поза клубами, як колись це робили знамениті Hip-hop і брейк-данс баттли. Поняття ж Tecktonik стало більш чітким. Отож, наразі маємо Tecktonik – відомий також як tck, vertigo, Milky Way, – танцювальний стиль-мікс, що ґрунтується на базі хіп-хопу і техно. У танці Tecktonik активно використовуються руки із включенням елементів різних напрямів, але в ньому залишається оригінальність і новизна. Tecktonik об`єднує безліч сучасних танцювальних стилів, несучи в собі синтез різних культур. Залежно від переваг і власної індивідуальності танцюристи Tecktonik додають в нього Hip-hop, C-walk -Boying, Popping, Waving, Tutting, Liquid-Pop, Vouging і т.д.

     Найвідомішими творцями музики у стилі Tecktonik є Dim Chris, Dess, Miss Hiroko, Mondotek, пізніше David Guetta, Dirty South і Yelle.

     Зовнішній вигляд у цих танцюристів досить цікавий: звужені джинси чи брюки, «маленька» футболка з малюнком (частіше із символікою тектоніка), білий ремінь, напульсники, гетри яскравих кольорів на руках, кросівки баскетбольного стилю, використовуються чорно-білі кеди-шахматки. Футуристичні або готичні зачіски і яскравий макіяж, часто з елементом зірки біля одного ока. Стиль Tecktonik запозичує елементи кіберпанку, а неонові кольори нагадують new-rave хвилю в Англії: флуоресцентні кислотні кольори, нарукавники, вузькі футболки повертають у моду, як у покоління rave-музики в 1980-х. Нові люди, що приходять у цей танцювальний стиль, стали вносити демократію у вибір одягу. Тепер будь-який тектонік-дансер може одягати що завгодно, починаючи від балахона і широких бавовняних штанів, закінчуючи шортами (що рідко використовується, але буває в командних виступах) і голим торсом. У багатьох людей з’являється власне відчуття стилю, що суттєво урізноманітнює танець.

     У клабберів з’являється енергетичний напій Tecktonik Killer. Так само з’являється велика кількість продукції з символікою Tecktonik Killer: футболки, бейсболки, кофти, шнурки і т. д.

     Засоби інформації, які довгий час нехтували цим стилем танцю і цими вечірками, почали ними активно цікавитися. Як то кажуть: припекло…;)))

     Після того, як французи «Yelle» випустили відео на хіт «A Cause Des Garcon», в якому троє парубків дуже живо виконували техніку Tecktonik, атаку танцполів тектонічними рухами зупинити було вже неможливо. Та і чи треба було? – усі так раділи, що навіть Французьке Міністерство Культури підтвердило існування цього виду сучасного танцю.

     Тогочасні фанати тепер жалкують про успіх, викликаний вечірками в Metropolis, оскільки Tecktonik стає просто модою, ще одним способом молоді ідентифікувати себе в новому колективі. А культурі необхідний час для розвитку. Рух страждає від того, що це торкнулося великої кількості людей. Багато що потрібно ще доробити в музиці, танці, стилі одягу.

    Час покаже, чи дійсно Tecktonik Events стали винахідниками нової французької культури, яка починає поширюватися світом. Tecktonik об’єднує в собі безліч стилів різних танців, безліч слідів різних культур, побачимо, чи не лусне він, як рукавичка, яка виявилася за маленькою для усього, що хотіли в неї вмістити.

АТУМ®

Населення. Роздуми

Погляд у минуле

     Легенда про народження міста Ковеля засвідчує, що найпершим поселенцем був тут українець — Коваль. Високий, сильний, синьоокий, предок далеких мужніх арїїв, він творив свою велику історичну справу, заселив цю українську землю, кував мечі й орала для захисту і продовження роду. Історик М. Теодорович пише що «…перші поселенці його (міста) були православні руські люди».

      Достовірно можна стверджувати, що в ХІУ-ХУ століттях у селі мешкали українці. Інтернаціональні процеси почались із наданням Ковелю статусу міста і введенням Магдебурзького права. За ним у місті дозволялося поселятися євреям, полякам, вірменам та людям інших національностей.

      З одного боку Ковелю надавались відповідні права й свободи, з іншого — корінні господарі землі — українці терпіли утиски. Якраз на цьому грунті тут колись і виникали міжнаціональні конфлікти.

      Королева Бона видала спеціальний наказ, у якому передбачалось, що євреї мають селитися на окремих вулицях, а не поміж православними. Московський перебіжчик князь А. Курбський взагалі, як твердить М. Теодорович, хотів вигнати євреїв з Ковеля — опечатував їхні лавки, будинки, божниці, а деяких мучив і переслідував.

      У 1648 році православні Ковеля зруйнували костел, забрали дорогі церковні речі, а ксьондза Якуба Косинського замордували.

     Слід нагадати криваву бойню між поляками та українцями в 1942 році. Ці спалахи ненависті нагніталися штучно і виникали внаслідок згубної, недалекоглядної політики тих чи інших дер¬жав, зокрема Польщі, Росії, Німеччини. Під маскою якого б режиму не творилась така політика, вона часто спрямовувалася проти народу-господаря.

      Дійшло до тою, що в кінці XIX століття українців стає менше, ніж євреїв. Українці приймали всіх, прив`язані споконвічне до Іемлі, вони продовжували на ній працювати. Втім євреї лише торгували. Але в селі, як правило, їх не було. У 30-их роках нинішнього століття у місті майже подвоїлась кількість поляків.

      Зазираючи ж у XVI, XVII століття, ми бачимо, що з розвитком промисловості збільшується населення і постійно змінюється його склад. Хоча в той час переважало українське населення, але водночас зростала кількість поляків, євреїв, росіян та інших.

      Основну масу складали ремісники, робітники, селяни. Частина людей була зайнята в торгівлі. Меншою часткою населення були шляхта, владна еліта, духовенство. П. Сас стверджує, що на гой час в місті налічувалось близько 250 ремісників, торговців, що становило 36 відсотків від усієї кількості мешканців. На початку ж свого становлення і розвитку в Ковелі мешкало майже 1000 чоловік.

      Третій поділ Польщі в 1795 р. припав на період повільного занепаду міста. Кризові процеси в економіці й торгівлі вели до скорочення населення. Реформа 1861 року прискорила економічний розвиток і разом з тим — приріст населення. Вже 1863 року в місті мешкало 3646 чоловік.

      Наприкінці XIX століття ми вже бачимо сформоване місто з чималим економічним, соціальним і культурним потенціалом. О. Цинкаловський у своїй монографії показує: статистика 1893 року засвідчує у Ковелі 15116 жителів, з них українців — 5498, поляків — 3088, жидів — 5810, інших національностей — 612. Населення за соціальним станом розподілялось так: шляхти — 696, міщан — 13032; селян — 1266. Ремісників було 1983, Іюбітників — 269, челядників — 75. Торговельних свідоцтв ви¬дано 1097, що вказує на пріоритети в зайнятості мешканців міста.

      В 1897 році було проведено всеросійський перепис населеним Статистика чітко вказує на стан і місце Ковеля на теренах Волинської губернії. Територія Ковельського повіту складала 6486 квадратних верст. Населення повіту — 211493 чоловік. В місті Ковелі проживало 17697 чоловік. Для порівняння зауважимо, що у Володимирі-Волинському тоді жило 9883 чоловік, а в Луцьку — 15804. 3 повітових міст найбільшими були Житомир та Рівне (відповідно 65815 і 24573 чоловік). Ковель займав четвер¬те місце серед міст Волинської губернії, а місто Луцьк — сьоме.

Арифметика XX століття

     Через 15 років після перепису в місті вже проживало 29581 чоловік, в Луцьку — 28753, у Володимирі — 15955. За кількістю населення Ковель став третім, а Луцьк четвертим у Волинській губернії. Для читача може бути цікавим соціальний склад населення: дворян у місті проживало 1065, міщан — 11213, духів¬ництва — 52, купців — 227, селян — 4951. Іноземних підданих та інших була незначна кількість. Ще раз порівняємо соціальний стан населення з містом Луцьком, у якому дворян проживало — 1075, духівництва — 56, міщан — 10398, купців —164, селян — 3839. Як бачимо, за кількістю населення міста Ковель і Луцьк практично були однаковими. Необхідно відмітити, що серед міщан найголовніше місце займали ремісники, дрібні торговці, чинов¬ники і представники інтелігенції. У загальній кількості населен¬ня міщани становили 63,3 відсотка. Національний склад насе¬лення виглядав досить парадоксально. У місті українців прожи¬вало 2093 чоловік, росіян — 4848, євреїв — 8502 (більше від українців у 4 рази), поляків — 1651. Проживали також білоруси, татари, чехи та інші — 623 чол.

      Як показує проста арифметика: українців-ковельчан було всього 12 відсотків, відповідно в Луцьку — 9 відсотків, Володимирі — 14,2 відсотка. Зате євреї мали великий прогрес у нарощуванні своєї кількості у Ковелі — 48 відсотків, у Луцьку — 54, у Володимирі — 60. Українські міста втрачали свій український статус. А ось Ковельський повіт мав зовсім іншу картину — українців проживало в ньому 85 відсотків від усього населення.

      Цікавою постає картина культурно-освітнього рівня населення. Письменних ковельчан зареєстровано 41,6 відсотків, тоді як у Луцьку — 38,7. Зате між селом і містом контраст вимальовується надзвичайно разючий — письменних селян зафіксовано всього 10,5 відсотка.

      Не можна обійти і вікових характеристик населення. На Волині проживало 20 осіб віком старше 100 років. Дітей, молоді, юнацтва до 19 років було 50,7 відсотка. Старше покоління, що мало 60 літ і більше, складало 5,4 відсотка. Цифри — вперта річ вони дають можливість аналізувати й зіставляти. Неозброєним оком видно процеси, що відбувалися в структурі та якості населення. Крім цього, спостерігається інтенсивне збільшення жителів міста -Ковеля. За Ризькою угодою з 1921 р. Волинь відійшла до Польщі. Відкрилися засувки історичної пам`яті поляків і вони з`явилися на благодатних і чудодійних волинських землях. Сюди кинулись дрібні власники і почали планомірно, але невідпорно витісняти українців. У містах поселились і працювали польські чиновники різних рангів. УСЯ влада перехоплювалась ними. І не природній приріст, а штучні процеси сприяли збільшенню жителів міст. За переписом 1921 року, в Ковелі проживало 32459 чоловік, а в Луцьку — 35500 (Ковель на цей раз поступився), у Володимирі — 23469. Загальна кількість поляків у Волинському воєводстві різко зросла з 100 тисяч до 190 тисяч, про що вже йшлося вище.

      У 1931-1936 роках населення Ковеля збільшилось до 36 тисяч чоловік. Штучний приріст склав 30,2 відсотка. Віковий склад населення у відсотковому відношенні вимальовується таким чином: дітей до 10 років — 21 відсоток, з 10 до 19 років — 19 відсотків, з 20 до 29 — 19 відсотків, з ЗО до 49 років — ЗО відсотків, з 50 до 59 — 7 відсотків, 60 і більше — 6,6 відсотка. У Ковельському повіті в 1937 році народилось 7157 малюків, померло — 3918 чоловік. У цей період не втратили свого панівного становища євреї, яких у Ковелі мешкало 13 тисяч, у Луцьку — 17 тисяч, у Володимирі — 11 тисяч. Ступаючи крок за кроком через десятиріччя, ми виявляємо, що українці у суспільному і державному житті залишалися на других і третіх ролях. Зберігалися деформації в національному складі населення. Ті з українців, які подавали голос протесту, одразу опинялися за ґратами.

      Друга світова війна різко поміняла національні кольори. З ковельської землі майже зникли євреї — тисячі їх вивезено і знищено в піщаних кар`єрах. Молодь і загалом працездатне населення були відправлені до Німеччини. Тисячі ковельчан брали участь у бойових діях смертоносної війни. У 1944 році німці створили в Ковелі «малий Сталінград». Усе населення було евакуйоване. Німецький наказ був жорстоким: хто не виїде з міста, той підлягає розстрілу. Багато ковельчан потрапило в західну частину Польщі: Гданськ, Лодзь, Білосток та інші міста. Частина опинилась у близьких районах до Любомля, Хелма. Історична довідка військкомату свідчить, що радянські війська, увійшовши до міста 6 липня 1944 року, знайшли тільки одного вісімдесяти¬річного діда, який чудом залишився живим після довгої кровопролитної битви. Нове післявоєнне життя Ковель починав, як-то кажуть з чистого аркуша. Першими почали діяти офіцери військкомату. Через шість днів після визволення через станцію Ковель пішли вантажні, пасажирські потяги. Місто збирало своїх мешканців І приймало всіх тих, хто хотів працювати на його відродження Уже 1951 року в Ковелі було зареєстровано 21966 чоловік, в Ковельському районі — 22713.

      Відбудова промислових об`єктів і особливо залізничного вузла вимагала додаткової робочої сили. Населення зростало швидкими темпами і вже в 1958 році складало 24530 чоловік. Порівняно з 1951 роком приріст становив 11,7 відсотка. Місто потрапляє в поле зору високих київських і московських урядовців. У Ковель надходять великі державні асигнування. Розбудовуються підприємства і розвивається соціально-культурна сфера. В західній частині міста виростають завод «Ковельсільмаш» і благоустроєне селище для машинобудівників.

      Робота і житло притягують робітників із сіл. І не лише з найближчих районів, а й з інших далеких куточків України І тодішнього Союзу РСР. На 01.01.1976 року в місті зафіксовано 42,8 тисячі чоловік. Набрані темпи розвитку стрімко ідуть до свого апогею. Соціально-економічний план на десяту п`ятирічку передбачав прискорені темпи розвитку в усіх сферах життя. Промисловість мала збільшити обсяги виробництва продукції в 2,1 раза, намічалось подвоїти обсяги будівельно-монтажних робіт за рахунок державних капіталовкладень, населення передбачалось збільшити за п`ятирічку до 50,8 тисячі. Потреба додаткової робочої сили в кількості 3,1 тисячі мала задовольнитись за рахунок учнів ПТУ, випускників середніх шкіл, колгоспників.

Останній перепис

     

     Нові п`ятирічки, нові плани націлювали і на нову якість життя. Новий і останній в кінці XX століття перепис був проведений у лютому 1989 року. Він засвідчив кількісні та якісні зміни населення. Всього в Ковелі тоді зареєстрували 67 тисяч осіб: чоловіків – 31768, жінок — 35900.

      Національний склад населення виглядав так:

      українців — 60891 (90,8 відсотка);

      білорусів — 501 (0,74 відсотка).

      Кількість населення інших національностей (поляків, євреїв, німців) становило — 887 чол.

       Для аналізу наведемо віковий ценз населення: до 19 років включно — 23049 (34, 9 відсотка), після 60 — 7697 (11,4 відсотка).

       Людей віком понад 100 років було в місті 6 осіб: 3 жінки і З чоловіки.

      Відбулись якісні зміни в освітньому рівні населення. Так, з вищою освітою його було 4459 чоловік, із середньою спеціальною — 10204, середньою загальною — 20188, неповною середньою — 6845 і початковою — 3999. В розрахунки не включались діти до 10 років. За ці роки збільшився природний приріст населення.

       Наступний десятилітній період приніс великі політичні, економічні та соціальні зміни. Україна стала незалежною державою. Однак при переході до ринкових відносин не вдалося уникнути кризових явищ. Це призупинило процес збільшення населення. За попередніми підрахунками в Ковелі 1999 року проживало 71,8 тисячі чоловік.

      Відбуваються зміни у соціальній структурі населення. Частина службовців, інтелігенції перейшла в сферу торгівлі. Якщо 100 років тому перепис фіксував наявність дворян і купців, то сьогодні з`являється прошарок нових українців, який формується з бізнесменів. Загалом, якщо поглянути через віки, то місто Ковель на початку XVI століття було чисто українським і після багатьох століть, штучних процесів, колоніальної політики, воєнних катаклізмів воно прийшло у 2000-й рік до свого первозданного українського вигляду. У 1518 році місто починало з торгівлі і розвитку ремесла. В 1999 році в місті пріоритетною є знову торгівля. Таємничі та непередбачувані шляхи і кроки історії!

“Аркадій і Маліка” єдині підопічні у ЙОЛКИ!

     Вітаємо дует “Аркадій та Маліка” з фірмовим виступом на третьому прямому ефірі!!!
     Наступного ефіру на «Х-факторі» вони знову будуть співати та дарувати своє тепло глядачам – єдині підопічні, які лишилися у Йолки.

     Дух Аркадія і Маліки зміцнюється щопрограми, сила та віра наповнює їхні серця. Ми повинні залишатися для них своєрідною музою, надихати на творчість та неповторність на сцені. Від кожного з нас залежить майбутнє дуету «Аркадій і Маліка». Важливо, щоб вони відчували нашу підтримку щоефіру. Продовжуйте голосувати за них, бо вони того варті. «Х-фактор» – це одна з небагатьох можливостей втілити у життя всі творчі мрії, зрозуміти, що є музика, чи має вона місце у їхньому житті, чи зуміє стати його сенсом назавжди.

     Відправляйте за них смс на номер 7766 з текстом 06 або телефонуйте 0-900-102-0-06 (лише під час ефіру!)!!!

СУМБУР І БАЛАГАН

     ЗАГАНЯЮЧИ СЕБЕ В ЕМОЦІЙНІ КРАЙНОЩІ, ВАЖКО ВІДНАЙТИ МЕЖУ МІЖ БОЛЕМ ТА ЗАДОВОЛЕННЯМ. ЖИТИ У СИСТЕМІ І ПОЗА НЕЮ, СТВОРЮВАТИ І ВТІЛЮВАТИ МРІЇ ЗАОХОЧУЄ КІНО, ЗНЯТЕ КУСТУРИЦЕЮ З НЕПЕРЕБОРНИМ УМІННЯМ ЗА БУДЬ-ЯКИХ ОБСТАВИН ТРИМАТИ ХВІСТ ПІСТОЛЕТОМ ТА СТВЕРДЖУВАТИ ЖИТТЄСТВЕРДНІ ІДЕЇ НА ТЛІ ТРАГЕДІЙ ЙОГО НАРОДУ.

ПЕРЕД ЗАХОДОМ СОНЦЯ
     У 90-их рр. культ югославського кінорежисера Еміра Кустуриці спостерігався як виверження вулкану. Відомий кустурицеман чех Мілош Форман (хто не знає, режисер таких класних фільмів як «Політ над гніздом зозулі» і «Привиди Гої») запросив свого молодшого друга у США викладати лекції у Колумбійському університеті. Там наш герой зустрів студента Девіда Аткінса, який написав сценарій, що ліг в основу найкрасивішого кінополотна Кустуриці – «Арізонська мрія» (1993 р.). Зйомки цієї стрічки відбувалися на американській землі із тамтешніми зірками, але за французькі гроші. Джонні Депп, Фей Данавей, Лілі Тейлор та Вінсент Галло – квартет виконавців головних ролей розіграли одержиму мріями драму зламу ексцентричних характерів під час зіткнення їх нестримних бажань. Аксель (Депп) – інфантильна натура, що не хоче змінювати власний шлях у житті і перетворюватися на раба свого дядька Лео, який залишає герою автомобільний бізнес… Зі своїм другом Полем (Галло, фанатичним кіноманом, який повністю віддався світу, в якому він бачить себе актором із фільмів Хічкока, Скорсезе, Копполи) Аксель знайомиться з двома ексцентричними особами жіночої статі: Грейс (Тейлор)- самотня істеричка з бажанням померти та перевтілитись на черепаху, вона готова на все, навіть повіситись на власних колготах (офігенний епізод!) та Еллейн (Данавей)- сорокарічна мачуха Грейс, яка відчуває наближення старечої самотності і знаходить нове дихання у давніх мріях полетіти і в обіймах молодого Акселя. Фільм чудовий, казка без фальші. Візуальна краса обов’язково покличе повернутися до цього неймовірного поетичного витвору. Картина знімалася досить довго, і її було оцінено на Берлінале-93 спеціальним призом журі. Після американської спроби Кустуриця представляє на суд публіки свій біль, сповідь, вкладену в обгортку трагіфарсу. «Андеґраунд» (1995 р.) – це вершина Еміра, його способу мислення і шедевр, авторська символіка якого відкривається протягом неодноразового перегляду цього зрізу життів людей в історії його рідної країни. У роки II світової війни два куми Марко і Чорний засновують опозиційний рух опору проти будь-яких проявів загарбницького втручання у кордони Югославії. Організовується підземельне життя у каналізаційних лабіринтах. Минає кілька років, і війна завершується, але у підпіллі і надалі вирує життя. Марко вибрався із ніби ганебного існування та за часів соціалістичної Югославії під керівництвом Йосипа Броз Тіто добрався до вищих ешелонів влади, невтомно підтримуючи Чорного і його соратників із підземелля, які звихнулися на вічній ролі партизанів і ніяким чином не збираються полишати катакомби. А тим часом на землі помирає Тіто (у 1980 р.), і колись єдина держава занурюється у братовбивчі війни, які розколюють її на ворогуючі країни. З підземелля вибирається Чорний із сином, який не може відрізнити Сонця від Місяця… Марко ж буде згодом вбитий соратниками Чорного як представник буржуазії. Журі Канн-95 на чолі із легендарною французькою актрисою Жанною Моро вшанувало «Андеґраунд» «Золотою пальмовою гілкою» вдруге у житті Кустуриці. А сам фільм залишається неповторним сюрреалістичним сплетінням правди і фантазії.


ПІСЛЯ СВІТАНКУ

     Усе розпочалося для Еміра Кустуриці у 1954 році із його народження у місті Сараєво. У віці 18-ти років він поїхав у Прагу навчатися в академічній кіношколі. Дебют із повнометражним фільмом «Чи пам’таєш ти Доллі Белл?» відбувся у 1981 р. У фільмі Емір розповідає про юнаків та їх дорослішання в 60-их рр. Стрічка викликає світлі помисли підліткових історій. У Венеції Кустуриці присудили «Золотого лева» за дебют і приз кінокритиків. Поєднуючи історичні реалії і ліричний гротеск, Емір знімає «Тато у відрядженні» – зворушливу сімейну драму розказану вустами шестирічного хлопчика, який пізнає усю суперечність життя. Стосунки між чоловіком-бабієм та матір’ю із дітьми обриває несподіваний арешт глави сім’ї. Три роки перебування батька нібито у відрядженні у часи тоталітаризму чітко змальовані у дусі приземленого реалізму. Але саме розповіді малого додають картині оригінального піднесення. Саме цим фільмом світ відкрив Кустурицю: перша «Золота пальмова гілка» в Каннах із рук вищезгаданого голови журі Мілоша Формана, який назвав Еміра ключовою надією світового кінематографа. Як ніхто інший, режисер відчував себе потрібним у зафільмуванні незвичайних сюжетів, пов’язаних із його корінням. Отже, відмовившись від великих грошових проектів і масової популярності режисер йде на дно. І після двох років зйомок демонструє п’ятисерійний телефільм «Дім для повішення» (у нас чомусь названий «Час циганів». Цензура-…). В основі сюжету трагічна історія цигана Перхана, якого смерть знайшла через його бажання відірватися від власного коріння. Щастя блудні роми знаходять у злиднях та під непостійним дахом. Фрагменти цього кіно схожі на документальну зйомку. Робота Кустуриці, про яку йдеться, досить важлива, адже ніхто до нього так глибоко не осмислював теми циган. Режисер демонструє контрасти цього народу: брехню і доброту, бажання наживи та відданість власним простолюдським ідеалам тощо. За цей подвиг Емір був знову відзначений на Каннському фестивалі призом за режисуру. Кустуриця став скарбом власної нації і її грамофоном. Великою трагедією для нього обернулася міжетнічна балканська війна, розпочата у 1992 році. Дім сім’ї Кустуриці у Сараєво був зруйнований, а батько Мурат помер від серцевого нападу. Саме «Арізонську мрію» режисер присвятив його пам’яті. Режисер тут же відреагував на громадянську війну «Андеґраундом».

ПОВНЕ ЗАТЕМНЕННЯ

     Ставши при житті легендою, Кустуриця за останні 10 років не створював видатних фільмів, а просто собі експериментував. «Чорна кішка,білий кіт» (1998 р.) якась надто криклива і сумбурна, а у «Заповіті» (2007 р.), взагалі, без ста грамів не розберешся: під час перегляду все очікуєш, що ось-ось зараз щось зміниться… Але надії марні, і клоунада перетворюється в ніщо. Це не падіння майстерності у Еміра. Кустуриця просто не має до якої історичної правди притулити свій театр істерик. Винятком залишається політизована фантасмагорія «Життя як диво» (2004 р.) Чудова стрічка підтверджує факт, що для режисера принципово важливим є історичне підґрунтя, яким у цьому фільмі виступають події бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році. «Життя як диво» наповнене усілякими звичними кустурівськими ідіомами: кіт, який гіпнотизує голубів; віслюк, що плаче і страждає через кохання на залізничних коліях тощо. Класне душевне кіно. Останньою на сьогодні згадкою про Еміра є його перша документальна стрічка «Марадона» (2008 р.), яка вийшла вже навіть на DVD, і всі фанати футболу захопилися кінематографом :-). Отже, біжіть, купуйте і переглядайте безцінні роботи великого слов’янського майстра та вловлюйте приховані драми і смисли за пафосними істериками балканських історій. Для того і створює своє кіно Емір Кустуриця.

Максим Івануха

Легкоатлетичний пробіг у Ковелі

     9 травня в м. Ковелі стартував VI Міжнародний легкоатлетичний пробіг з нагоди Дня Перемоги. Незмінним ініціатором та організатором цієї резонансної події шостий рік поспіль є Громадська організація «Спортивний клуб «Ковель». Пробіг відбувся за підтримки Волинського благодійного фонду «Рідна Волинь», Генерального Консула Республіки Польща у м. Луцьку п. Томаша Яніка та приватної фірми «Юкон».

     Понад 1200 дітей та 117 дорослих виявили бажання позмагатися. VI легкоатлетичний пробіг зібрав учасників із Республіки Польщі, України, Білорусі, Латвії і навіть Республіки Кенії. Цього пам’ятного дня Ковель гостинно приймав спортсменів із Києва, Одеси, Харкова, Львова, Житомира, Хмельницького, Чернівців, Запоріжжя, Рівного, Коломиї, Коростеня, Здолбунова та ін.

     Розпочалося дійство тріумфальним парадом учасників, який попрямував до Центральної площі міста. Командуючий парадом Андрій Михайлюк відрапортував Президенту ГО СК «Ковель» Юрію Семенюку. Представники влади Ковеля привітали усіх учасників пробігу. Вдалих стартів та перемоги побажав почесний гість змагань, кращий марафонець Європи 2007 року – Олександр Кузін.

     Традиційно першими почали змагання діти-інваліди. Затамувавши подих, усі спостерігали за тим, як стримуючи біль та докладаючи неймовірних зусиль, особливі діти долали дистанцію 200 м. Скільки емоцій, скільки щирої дитячої радості в очах! Організатори запросили на сцену і відзначили кожного, дякуючи за силу волі та жагу до перемоги.

     Наступні дитячі забіги проходили у 6-ти вікових категоріях серед дівчаток та хлопчиків.

Переможцями та призерами стали:

     300 м. Дівчата (2004 р. н. і менші)
 1 
Ярослава Ярош
2004
м. Ковель
 2
Анастасія Догойда
2004 м. Ковель
 3
Валерія Дмитрук
2004 м. Ковель
    300 м. Юнаки (2004 р. н. і менші)
 1 Максим Казанський
 2004 м. Ковель
 2
Роман Бабарика 
 2004 м. Ковель
 3 Олександр Бояновський
 2004 м. Ковель
    500 м. Дівчата (2003-2002 р. н.)
 1 Дарина Касян
2002
Любешівський р-н
 2 Дарина Кравчук
 2003  м. Ковель
 3 Софія Шевчук
 2002  м. Ковель
    500 м. Юнаки (2003-2002 р. н.)
 1  Владислав Книш
2002
 с. Зелена
 2  Владислав Махнюк
 2002  с. Сільце
 3  Анатолій Шворак
 2003  м. Ковель
   800 м. Дівчата (2001-2000 р. н.)
1
 Марія Сементович
2000
Рожищенський р-н
 2  Кароліна Шевчук
 2000  м. Ковель
 3  Марина Шайнюк
 2000  с. Дубове
800 м. Юнаки (2001-2000 р. н.)   
 1  Юрій Кулюк
2000
Рожищенський р-н
 2  Назар Остапчук
 2001  м. Ковель
 3  Павло Костюкевич
 2001  м. Ковель
    1000 м. Дівчата (1999-1998 р. н.)
 1 Вікторія Піхоцька
1998
м. Луцьк
 2  Олеся Книшик
 1999  Любешівський р-н
 3  Іванна Сидорук
 1998  м. Луцьк
1000 м. Юнаки (1999-1998 р. н.)   
 1 Ігор Кулюк
1998
Рожищенський р-н
 2  Владислав Шитлюк
 1998  м. Ковель
 3  Андрій Ткачук
 1998  м. Ковель
    1000 м. Дівчата (1997-1996 р. н.)
 1  Оксана Гач
1997
Луцький р-н
 2  Тетяна Кузьмінець
 1996  м. Ковель
 3  Роксана Тищук
 1996  м. Ковель
    2000 м. Юнаки (1997-1996 р. н.)
 1 Дмитро Гученко
1996
м. Ківерці
 2 Максим Абрамчук
 1996  с. Білин
 3  Дмитро Якімович
 1997  м. Луцьк
    2000 м. Дівчата (1995-1994 р. н.)
 1 Ілона Будько
1995
м. Любешів
 2  Валентина Мирончук
 1994  м. Любешів
 3  Іванна Марушко
 1995  Луцький р-н
    2000 м. Юнаки (1995-1994 р. н.)
 1 Сергій Філюк
1994
м. Луцьк
 2  Василь Якімчик
 1995  Любешівський р-н
 3  Микола Пацука
 1995  м. Ківерці
     Призерів дитячих забігів було відзначено цінними подарунками: м’якими іграшками від Корпорації, волейбольними та баскетбольними м’ячами, туристичним путівками, мобільними телефонами, велосипедами, годинниками, самокатами, скейтбордами та іншими призами, люб’язно наданими спонсорами й меценатами пробігу.

     Заключним етапом змагань став головний пробіг, у якому жінки долали дистанцію 6 000 м, а чоловіки – 10 000 м. Голова ГО СК «Ковель» Сергій Панасюк презентував спортсменів-учасників:
  • Олександр Кузін – екс-рекордсмен України з марафону, багаторазовий чемпіон України з півмарафону, кросу, учасник Олімпіади 2008 р. в Пекіні;
  • Михайло Іверук – переможець марафону в м. Макао (Китайська Народна Республіка);
  • Леонід Рибак – призер чемпіонату Європи з кросу в командній першості;
  • Сергій Марчук – ковельчанин, майстер спорту України, чемпіон України з бігу по шосе на дистанції 20000 м.
  • Справжньою «чорною перлиною» дорослого забігу став темношкірий учасник з Республіки Кенії – Даніель Кіплімо (м. Найробі).
  • Світлана Станко – переможниця марафону в Цюріху (Швейцарія), майстер спорту міжнародного класу, член збірної команди України з марафону;
  • Тетяна Гамера-Шмирко – переможниця Варшавського марафону;
  • спортивна родина з Одеси – подружня пара Тетяна і Віталій Бєловоли та їх донька Тетяна Матвійчук. (Майстер спорту міжнародного класу України Тетяна Бєловол вийшла на старт, незважаючи на те, що півроку тому вдруге стала мамою).

     Переможцями та призерами серед чоловіків стали:

    Головний пробіг. Чоловіки. Дистанція 10 000 м
 1  Рибак Леонід
1979
м. Хмельницький
30:39
 2  Юхимчук Микола
 1985  м. Луцьк
 30:47
 3  Марчук Сергій  1986  м. Ковель
 31:10
 4  Косянчук Віктор
 1986  м. Житомир
 31:58
 5  Коваль Василь
 1989  м. Коростень
 32:06
 6  Кузін Олександр
 1974  м. Київ
 32:37
 7  Бєловол Віталій
 1970  м. Одеса
 32:50
 8  Костюк Олексндр
 1990  м. Житомир
 33:00
 9  Чипинюк Олександр
 1990  м. Луцьк
 33:12
 10  Повшик Ігор
 1989  м. Львів
 33:22

     Призові місця серед жінок посіли:

  Головний пробіг. Жінки. Дитсанція 6 000 м  
 1  Станко Світлана
1976
м. Рівне
21:29
 2  Бєловол Тетяна
 1965  м. Одеса
 23:15
 3  Матвійчук Тетяна
 1988  м. Одеса
 23:19
 4  Якимович Наталія
 1968  м. Луцьк
 23:21
 5  Рибак Сніжана
 1986  м. Хмельницький
 23:26
 6  Кузубова Тетяна
 1987  м. Харків
 23:33

   

      Незаперечними фаворитами цього забігу стали учасники-інваліди, серед яких особливо хотілося б відзначити Тетяну Баюк. Це єдина ковельчанка, яка брала участь у забігу на дистанцію 6 000 м. Не стали на заваді Тетяні хвороби – ДЦП та епілепсія. Чи не приклад усім здоровим мешканкам Ковеля?

     Роберт Павлович (м. Суховоля, Республіка Польща) долав дистанцію на милицях. Глядачі не просто підтримували бігуна, а й з радістю відгукнулися на заклик п. Роберта пробігти разом із ним додатково ще одне коло (1833 м)! Мало хто залишився байдужим у ту хвилину, коли Роберт та бігуни-добровольці наближалися до фінішної стрічки! Це була справжня перемога над собою!

     Відлунали останні фанфари нагороджень, а усі учасники з нетерпінням чекали розіграшу призів, в якому спонсори анонсували три баскетбольні м’ячі, телевізор та ноутбук.

     Телевізор у подарунок отримав учень 1 класу НВК № 11 Антон Богдан.

     Ноутбук виграла учениця 1 класу ЗОШ № 9 – Анастасія Булік.

     Та розіграшем «призовий дощ» не завершився! Подарункові сертифікати були підготовані ще для таких номінацій:
  1.     «Найкращий ковельчанин» – Сергій Марчук.
  2.     «Найкраща ковельчанка» – Тетяна Баюк.
  3.     «Найстарший ковельчанин» – Петро Велещук (1954 р. н.).
  4.     «Найстарша ковельчанка» – Тетяна Баюк.
     Цьогорічний головний пробіг став особливим ще з однієї причини – вперше в Україні було використано систему електронних чипів.

     Сподіваємося, що радісних емоцій та позитивних вражень вистачить до наступного, VII Міжнародного легкоатлетичного пробігу!

     Протоколи змагань можна подивитися тут: http://www.online.datasport.pl/results368/

     Переглянути фотогалерею VI Міжнародного легкоатлетичного пробігу вулицями м. Ковеля з нагоди Дня Перемоги можна тут:https://picasaweb.google.com/107776206918128292775/V02#

КОЛКИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО АКЦІЇ «ЗРОБИМО УКРАЇНУ ЧИСТОЮ!»

     16 квітня 2011 року в смт. Колки Маневицького району Волинської області в рамках проекту «Зробимо Україну чистою!» відбулася акція «Зробимо Колки чистими».

     Ініціатором проведення акції є Колківський осередок Пласту – Національної скаутської організації України, керівником якого є Олександр Лавришик.

     Загалом в акції взяло участь близько 300 волонтерів.

     Слід зазначити, що із 22 депутатів селищної ради, до яких зверталися пластуни, крім Лотвін Ганни, участь у акції особисто не взяв жоден.

     Прибирання було заплановано на 8-ми ділянках, на кожній з яких координаторами виступали члени «Пласту». Однак було охоплено значно більшу територію.

     Усього було прибрано близько 15 км узбіччя дороги. Зібрано близько 400 мішків сміття місткістю 120 літрів кожен. Тепер цей непотріб утилізований і не шкодитиме навколишньому середовищу. Волонтери смт. Колки задоволені результатом своєї праці, але на досягнутому зупинятися не хочуть. Вони впевнені, що це лише початок.

     Пластуни осередку «Станиця Колки» висловлюють вдячність підприємцям, які надали матеріальну підтримку для проведення акції.

     29 квітня 2011 року в смт. Колках виступлять з підтримкою акції гурти «Фіолет» з м. Луцька, «Інші» з Володимира-Волинського, «Елегія» з Нововолинська. Для волонтерів акції вхід буде безкоштовний.

Загорівся дизель-поїзд «Ковель-Ягодин»

     11 грудня о 15:58 на пункт зв’язку самостійної державної пожежної частини №4 м. Ковеля Волинської області поступило повідомлення про пожежу в дизель-поїзді №6375 сполученням «Ковель-Ягодин» поблизу села Старі Кошари Ковельського району. На місце події відразу виїхали чергові варти СДПЧ-4 та підпорядкованої державної пожежної частини №19 міста залізничників.

     Машиніст головного дизель-вагону під час руху помітив дим з хвостової частини потяга і відразу від’єднав останній вагон, суміжний з дизельним відсіком. Пасажири вагону самі залишили небезпечне місце, а машиніст розпочав гасіння вогню за допомоги вогнегасників. Однак приборкати стихію самотужки він не зміг і вогонь набирав сили, перекинувшись із дизельного відсіку в пасажирське відділення. Оскільки існувала загроза вибуху дизельного пального, пасажирів перемістили у перші три вагони і відігнали потяг на безпечну відстань від місця пожежі.

     Для приборкання полум’я був викликаний пожежний поїзд станції «Ковель» і тоді рятувальникам вдалось ліквідувати пожежу за півтори години.

     Вогонь знищив моторний дизельний відсік, кабіну мотористів та пасажирський салон. На щастя, ніхто з майже 40 пасажирів потяга не постраждав. Причина пожежі, збиток та сума врятованих матеріальних цінностей від завданого лиха встановлюються.

За інформацією УМНС у Волинській області