Там блукає зараз моя душа... |
Ніч. Уже темно та тихо. Лиш тільки вулиця освітлена яскравими ліхтарями. Там блукає зараз моя душа. Ще п’ять хвилин вагань… і, ось, уже і тіло моє там… Від мене до тебе 250 метрів… Від мене до тебе 250 тисяч суперечностей, вагань, розрахунків, передбачень, світських суєт, стрибків вбік, коливань, прогнозів… страх… який смітник. За тим сміттям не видно й блиску істинного бажання. За дисонансним звучанням думок не чутно й голосу серця… І от я знову у своїй кімнаті. Блін… а так хотілось провести хоча б дві години з тобою під відкритим небом, дихаючи напівсвіжим нічним повітрям, прислухаючись до музики вечірнього Ковеля…
Надя Голядинець
|
Обговорити |
|
|
|
|
|
Вересень 2008 |
|
ПН |
ВТ |
СР |
ЧТ |
ПТ |
СБ |
ВС |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
|