 Мабуть, серце не однієї юної ковельчанки схвильовано забилось (даруй за пафосний стиль) під час виступу молодих і дуже талановитих хлопців, що танцювали брейк-данс на День міста. Мене принаймні вони байдужою точно не залишили: була щиро здивована, що такий рівень майстерності виконаний саме нашими, ковельськими, бі-боями.
"Такими хлопцями ми повинні пишатися і знати їх у обличчя",- вирішила я, і думаю, ви зі мною погодитеся.
 Отже, хто вони:
MJ B-BOYS:
Євген Нещерет
Сергій Муханьков
Володимир Гусь
Віктор Балюрко
Андрій Олексюк
- Як утворилась ваша команда?
Женя: Після 8 класу я поїхав до бабусі і випадково потрапив на дискотеку, і там хлопці танцювали брейк. І мені це настільки сподобалось!.. Я зрозумів, що це моє, прийшло бажання цим займатись. Наступного дня я пішов на тренування і дві години просто сидів і дивився, що вони роблять.Було дуже цікаво. Згодом почав пробувати сам, побачив, що досить швидко вчуся...
Сергій: І приїхав ти в Ковель:)...
Женя: Так, і приїхав я в Ковель, тут теж старші хлопці вже займались брейком. Спочатку ми тренувались на траві, картоні, бетонних плитах біля Палацу Шевченка.
Сергій: Одного разу, коли ми займались біля палацу Шевченка, до нас підійшов Корнелюк Олег Дмитрович (йому велика подяка) і запитав, чи не хотіли б ми станцювати на "Золотій підкові". Ми виступили, і публіка зреагувала дуже класно. Після цього Олег Дмитрович дав нам зал, і ми два роки тренувались там безкоштовно.
- Коли і яким чином виникла назва "MJ b-boys"? Що вона означає?
Женя: Це був 2002 рік. Був якийсь звітний концерт. Саме тоді ми придумали назву "MJ b-boys".
Сергій: Команда наша взагалі називається "Masters jam"...
Женя (побачивши моє нерозуміння): Jam – це коли збираються бі-бої в коло і кожен показує, що він вміє, така-собі тусовка, змагання. Наша назва – майстри оцього самого "джема".
Сергій: А цього року ми скоротили назву до "MJ b-boys", шоб народ не плутався. Бо коли ми виступали на змаганнях, назву постійно вимовляли неправильно.
- Де ви вже встигли виступити із брейк-дансом?
Женя: Раніше я близько року тренувався зі львівською командою "Energi", ми їздили на різні змагання, в Тернопіль, на LG-Караоке...
Сергій: От у Ковелі поки що ніколи змагань з брейк-дансу не було, ми виступали на свята (День молоді, День міста). На великих змаганнях ще не були: зараз тренуємось, розвиваємось, щоб досягти справді професійного рівня.
- Що потрібно, щоб стати класним бі-боєм?
Сергій (сміється): У першу чергу бажання, а ще багато-багато тренування і, мабуть, талант.
Женя: Так, коли ти розумієш, що це дійсно твоє, коли це іде від серця... коли ти хочеш присвятити цьому своє життя.
- І ви дісно хочете присвятити цьому своє життя?Ви не боїтесь, що брейк – молодіжне захоплення, що пройде з роками?
Сергій: В брейк-дансі в першу чергу ми хочемо досягнути певних вершин, а потім у всіх нас є ще деякі плани...
Женя: Ні, ну до років тридцяти точно. Поки буде можливість, ми будемо тренуватись.
- Якби в Ковелі знайшлись молоді люди, що би теж хотіли займатись брейк-дансом, ви б допомогли їм?
Сергій: А до нас ходять малята, ми їх тренуєм. Вони вже зараз в нас виступають. Клас взагалі, молодці.
Женя: Да, навіть дівчата ходять. І я побачив, шо з дівчатами набагато легше працювати. Але є одне "але": вони такі ніжні, тендітні, знаєш... А в брейк-дансі треба падати, треба крутитись, стояти на голові, синяки постійно... Не знаю, мені просто їх шкода. Брейк-данс, на мою думку, це не жіноче.
- Яка мета, ціль у вашої команди?
Женя: У нас, як мабуть, у кожного бі-боя, є ціль побувати на міжнародному фестивалі брейк-дансу, що проводиться в Німеччині кожного року. Ну і зайняти там перше місце (сміється).
Сергій: Насправді, це дуже важко, так як рівень брейку у світі зараз дуже високий, тому нам хотілось хоча би для початку там просто виступити. А далі – побачим.
Народився брейк-данс у Нью-Йорку на початку 70-х років. Такий-собі DJ Kool Herc, що часто крутив платівки на вуличних тусовках, зібрав групу ентузіастів і для них розробив методику тренувань, взявши за основу елементи акробатики, афро-бразильську боротьбу капоейро, прийоми китайського кунг-фу. Саме тоді Кул Херк і придумав назву "b-boy" - так стали називати людей, що танцюють брейк. Цікавим у історії брейк-дансу є те, що він виник як альтернатива вуличним боям. Банди з’ясовували свої стосунки (типу, хто тут крутіший) не за допомогою зброї і бійки, а у танці. А публіка вирішувала, хто переміг.
У 80-х роках брейк почав завойовувати телебачення. Був знятий фільм "Wild Style" про хіп-хоп культуру, в якому не оминули і брейк-данс. У підтримку стрічки було здійснено турне райтерами (люди, що малюють графіті) і бі-боями (ти вже знаєш, хто це такі) до Лондона та Парижу. Так цей танець потрапив у Європу.
З кожним роком на Заході брейк-данс ставав усе популярнішим. Але у 87-му році хвиля спала. Лише деякі продовжували тренуватись і серйозно танцювати. От саме вони і вплинули на подальший розвиток брейку і зробили його таким, яким ми бачимо його зараз.
Battle (з англ. битва) – танцювальні змагання між бі-боями. В батлі, як правило, беруть участь 2 команди.
B-boy/b-girl(скор. від break-boy/girl) – хлопець (ну або дівчина), що танцює брейк.
Crew – команда бі-боїв.
Footwork – рухи ногами: дорожки, забіги, переплетіння.
Freeze – фіксація положення тіла при виконанні певного елементу.
Spining moves або power moves – вертіння та силові елементи.
Яна Супоровська
|
