Опісля я поспілкувався з випускником Ковельської ЗОШ №1, студентом Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого Олександром Бондарем. Такі коментарі я отримав від нього:
1. "З огляду, що на тестуванні задіяна уся шкільна програма з мови та історії, то готувався з кінця вересня 2006 року".
2. "Так, зовнішнє оцінювання допомогло, тому що історія і мова були у мене зараховані за сертифікатами".
3. "Цей напрямок правильний, але, як і кожне нововедення, має свої "плюси" та "мінуси". До "мінусів" я зараховую завищений рівень вимог до знань випускників, хоч ВНЗ все одно переводять бали сертифікатів у власні, і це нівелює результат тестування".

Останньою співрозмовницею стала Даша Василюк – випускниця Ковельської ЗОШ№1, студентка Дніпропетровського університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазарена. Ось, як вона прокоментувала нову систему оцінювання знань:
1. "До української мови я готувалася 2 місяці, а до математики – місяць".
2. "Звичайно, адже я здала у ВНЗ сертифікати, які відповідали вступним випробуванням і це суттєво полегшило мені вступ".
3. "Так, я думаю, що у тестів є майбутнє. Тому що вони спрямовані на боротьбу з корупцією, хоча певного вдосконалення самий зміст завдань потребує".

Отже, з усього почутого та побаченого (адже, мені самому доводилось брати участь у тестуванні) можна зробити деякі висновки. Можливо сьогодні питання корупції і вирішене на 50%, але позбутись цього явища не можливо… Це те саме, що не виробляти напівфабрикатів. Розвиток науки та освіти постачає нам нові методи, але чи змінюють вони нас? Наше суспільство надто звикло до схеми "давати - брати"  - і це вже діагноз.

Максим Івануха.