Кохання подібне до удачі – воно не любить, щоб за ним ганялись.
Теофіл Готьє
Пора кохання З приходом весни усе довкола ніби змінюється, починає вигравати більш насиченими, більш яскравими барвами. Може, це насправді так, а може, це наші очі починають сприймати довколишній світ інакше... Зрештою, не тільки очі. Загострюються відчуття, а в думки і поведінку додаються дивні, абсолютно нераціональні пориви. Такі прояви можна тлумачити по-різному, але найбільш привабливим у всьому цьому є те, що не пояснюється, як і те, що коли ми закохуємося, для нас важливими є лише почуття... Проте і трохи спостережень фахівців теж є досить цікавими
Той, хто ніколи не шукав ні дружби, ні кохання, в тисячу разів бідніший за того, хто їх обох втратив.
Троха біології
Здається, любов і наука – речі непоєднувані. Проте навіть сюди сягнули чудеса прогресу, і вчені примудрились знайти цьому почуттю детальне пояснення.
Тим, хто призабув, нагадаю, що гіпофіз – це зі шкільної біології. Маленька така ділянка головного мозку людини, яка діє і як залоза внутрішньої секреції. Саме вона здатна виробляти ендорфін – гормон щастя у відповідь на зовнішній подразник, як ось обійми чи кокетливий погляд у ваш бік. Цей гормон навіть має здатність приборкувати біль.
Певна кількість ендорфіну кожні 5 хвилин вступає у повторну біохімічну реакцію. Процес стає безперервним, проте його необхідно підтримувати ніжними поглядами, цілунками, обніманнями, триманням „за руки”. А вже у цьому процесі в організмі виділяється фенілоетилоамін (FFA) – білок, котрий викликає почуття повного щастя. Проте є одна проблема: протягом близько чотирьох років мозок звикає до дії цього білка, і любовні почуття слабшають.
У процесі відчуття і почуття любові до шкіри і мозку надходить у 18 разів більше крові, ніж під час звичайного функціонування організму. Будь-які токсини вимиваються з організму. Кровоносні судини під шкірою наповнюються гормонами, які очищають шкіру і розгладжують зморшки на обличчі. Навіть волосся набуває особливого блиску, не кажучи вже про вогонь в очах, впевнену ходу та гордо підняту голову. А ще гормони діють так, що ми не відчуваємо голоду.
Вчені стверджують, що поцілунки підвищують життєвий тонус, покращують імунітет, укріплюють емаль зубів та сповільнюють атеросклерозні процеси, а ще – покращують сон.
Філематологія
Саме так у науці називається процес поцілунку. А ось Платон визначив його як обмін двома душами. Суть від цього, звісно, не змінюється, а деякі факти можуть виявитись корисними.
Лікар Генрі Гіббонс визначає поцілунок так: „Анатомічний дотик двох індивідів м’язами орбікуларісоріс з наступним їх скороченням”.
Невинний поцілунок "чмок-чмок" спалює 5 калорій. Збільшивши інтенсивність цілування, ви можете спалити до 30 калорій за один поцілунок. Для порівняння: хвилина швидкої ходи спалює всього 4-5 калорій.
З усіх тварин поцілунок шимпанзе найбільш схожий на людський. Так само цілуються в губи собаки, коні і канадські дикобрази.
У середньому людина за все життя витрачає на поцілунки 2 тижні.
Римляни на знак вітання цілували очі один одного. Це повна протилежність російській прикметі: цілувати очі – до розлуки.
За підрахунками журналу „Scientific American”, найбільше поцілунків трапляється у день Святого Валентина.
Під час французького поцілунку працює близько 30 м`язів, з них 12 – відповідають за рухи губ і 11 – язика. Найдовший поцілунок, занесений у Книгу рекордів Гіннесса, тривав 17 днів 10 годин і 30 хвилин. Переможці „загриміли” в лікарню з виснаженням організму. Після виписки їх шляхи розійшлися і більше не перетиналися. Людина, яка цілує свого партнера кожного ранку, живе в середньому на 5 років довше за тих, хто цього не робить.
„Чоловік, який домігся першого поцілунку, вимолює другий, вимагає третій, сміливо робить четвертий, приймає п’ятий – і терпить усі наступні” (Хелен Роуленд, американська письменниця).
Наш світ без любові – це мертвий світ, і неминуче приходить година, коли, стомившись від тюрем, роботи й мужності, прагнеш викликати в пам’яті рідне обличчя, хочеш, щоб серце розчулювалося від ніжності.
Альбер Камю
Весна завжди проходить у святковій лихоманці, а навколо усе червоніє серцями. Пора кохання – весна, саме вона дає можливість для всіх нас пробудити в собі романтиків та поновити почуття, нагадати собі та близьким, що у світі існують не лише робота, навчання, обов’язки, а й дружба, відданість та любов. І не варто скептично піднімати брови від нібито банальних речей. Можливо, ви просто давно не відчували потиску руки коханого. Цікаво спостерігати за переконаними холостяками чи заядлими феміністками, що закохуються до нестями. Не поспішайте відмовлятись від почуттів. Практика доводить, що кохання з’являється там, де його найменше чекають. Люди перестали дивитись один одному в очі, а саме там є іскорка, що запалюється для вашої половинки і лише чекає моменту великої ватри. Якщо ж кохані поряд, вчіться берегти цей вогонь. Кохання вам!
|