Наше життя таке складне, важке, приправлене турботами, присолене проблемами, еге ж? А у кого воно щасливе, безтурботне, радісне, солодкувато-невідомого присмаку? Правильно, у дітей!
    Але ж, як відомо, навіть якщо ти досить солідно виглядаєш зовні, то в душі твоїй десь точно заникалась дитина. У всіх вона є, проте деякі особи не просто не дають їй волю, а й намагаються всіляко приховати, а декотрі – ні... Не соромся виражати себе, навіть якщо комусь це може здатися смішним. Прислухайся до того, що шепоче (чи волає) тобі твоє “маленьке я”, не ігноруй і не стримуй своїх (можливо, тобі здасться, що божевільних, але то нічого) бажань. Не знаю, правда, що наговорить воно тобі, але багато хто бере з тієї розмови для себе купу цікавих речей. Хтось кривляється перед дзеркалом, хтось не витягає з рота “Чупа-чупса”, дехто полюбляє дивитись Nickelodeonські мультики, хтось носить рюкзачок зі Спандж-Бобом, дехто плаче, як поріже пальчика або коли дуже сумно... Повір, навіть, якщо все це здається тобі тупим, воно все одно дещо урізноманітнює життя, залишає на його сірому полотні хоч якісь бризки фарби.
    Нам усім необхідно хоча б інколи розслаблятись, навчатися не сприймати все так серйозно і по-дорослому. Згадай хоча б Маленького принца, як він, дивлячись на світ своїми великими очима малої дитини, помічав у ньому багато прекрасного – того, чого не в змозі збагнути старша, доросліша людина.
   Що заважає тобі фантазувати, радіти, мріяти, вірити у диво, як це роблять малявки, сміятися з усяких дурниць? Спробуй (щодо останнього, то можеш починати прямо зараз) – і ти побачиш, що кожного дня лягатимеш спати з хорошим настроєм, перевірено!;)
   Отже, починай! Для цього покажи язика ближньому своєму і добряче трусни голівкою, щоб із неї повисипались усі вошки-турботи. Удачі тобі!

Точка Роси