10 серпня у місті Ковелі відбулося відкриття торгового центру «Ювант», куди приїхав гурт «Скрябін». Після концерту нам пощастило взяти інтерв’ю у фронтмена команди Андрія Кузьменка.

- Ти вперше в Ковелі?
- Я багато разів їздив через Ковель транзитом, а на концерті другий раз.
- Тобі сподобалось сьогодні на концерті?
- Не то слово, народ – просто завал. Я боявся, шоб ми не поламали той магазин, який відкрили щойно. Мені тільки шкода було, шо голос пропав, бо дві ночі був за кермом, а як не сплю, то голос сипне.
- Ти сьогодні приїхав не сам, привіз із собою свій новий проект «Поющіє труси». Чому саме така назва? Чи не від того, що на нашій естраді дуже багато безголосих гарненьких дівчаток, і не вистачає тільки «поющіх трусів»?
- Я рахую, має бути нерв у такому понятті, як «шоу-бізнес». І той нерв був відсутній. Кожен зайняв свою нішу і спокійно, комфортно в ній існує. А мене не влаштовує те, що моя мала, якій 11 років, не може включити телевізор, тому шо там повні фекалії, нема шо взяти звідти інтелектуального. Я придумав таку штуку: знайти таких дівчат, які будуть носити горде ім’я «поющіє труси», і яке заключає в собі назву цілого пагубного явища, яке з’явилось. І ми знайшли те, що шукали. Вони не ставлять себе вище, але і не люблять падати нижче, ніж вони є.
- За якими критеріями проходив відбір дівчат у гурт?
- Щоб народ був нормальний, зрозуміло, щоб вони гарно виглядали, щоб не було відразу тої зірковості, щоб люди були з народа, щоб в нетипових ситуаціях виглядали натурально.
- Дівчата не мали ніякого відношення до шоу-бізнесу?
- Ні, абсолютно ніякого відношення не мали!
- Який ти хочеш отримати результат від цього гурту?
- Я вже отримав той результат. От наприклад, дівчата були лицем проекту «Україна – не бордель!», то була дуже серйозна акція в Києві. Не секрет, що наша держава зараз – як центр секс-туризму, люди з Заходу приїздять сюди, щоб спати з нашими дівчатами, і це є ненормально. І люди, слухаючи ті тексти розуміли, що то не поверхневий стьоб, а що це глибока філософія. Також мені дзвонили з журналу «Playboy» і казали, що раніше вони думали, що то все просто так, але вони зрозуміли, що то дійсно філософський проект. Я дуже сильно люблю, коли люди дослухаються до того, що я пробую зробити.
- Тобто ти хочеш зменшити кількість попсових гуртів?
- Так, їм буде страшно, ми будемо їх валити, як дурних.
- Хто пише пісні для гурту?
- З мене та панкота «валить», і я знайшов куди її застосовувати.
- У тебе є такі пісні: «Мумій троль», «Я вб’ю тебе, ти тормознута, відстань», «Шмата» і т. д. Це просто пісні чи стан твоєї душі?
- У мене нічого просто не буває – то я відразу заявляю! Якщо з’являється пісня, то не означає, що то було так: от мені зараз треба написати пісню про дуру, якій я виб’ю зуби. Такого нема! Пісня «Мумій троль» та інші мої пісні – то віддзеркалення типової української середньостатистичної сім’ї. У молодих людей переважають ненормальні відносини. У 70 % випадків хлопець (чувак) більше налаштований зловити її на чомусь. Якщо вона його жінка, то він чомусь думає, що вона його власність (як мобільний телефон), а не жива людина. І на концерті я ж не заставляв їх співати, вони знали текст, тому що та ситуація їм знайома. Я її не придумував з голови, в мене є знайомі, ми дуже часто з ними зустрічалися. Вони жили 17 років разом, розійшлися півроку тому, і кожен раз, коли в неї дзвонив телефон, протягом останніх 5 років, він перевіряв, хто написав і що, хоча там не було ніякого криміналу, і тоді він брав її за руку, і вони 4 години виясняли відносини в іншій кімнаті. І то є ненормально!
- Я знаю, що ти написав книжку «Я, «Побєда» і Берлін», чи плануєш ти далі розвиватись у цьому напрямку?
- Я випадково її написав, я не вчився на письменника і не хочу відбирати чужий хліб. Я просто зафіксував на листку пару життєвих ситуацій.
- Ти ніколи не афішуєш свого особистого життя, не з’являєшся на вечірках з дружиною, чому?
- Якщо ти будеш показувати те, що в тебе вдома, то те саме, що ти будеш показувати людям свою нижню білизну. І я ніколи того не буду робити! Це інтим, і якщо не має в людини інтиму, то в неї немає душі. З’являються вороги, які намагаються нарити якісь факти, але я не звертаю на то ніякої уваги, прапор їм у руки, але перед Боженьком вони грішать!
- Твоя доця Марія-Барбара, вона навчається у звичайній школі? Як їй живеться із таким зірковим татом?
- Так, у звичайній! Абсолютно спокійно живеться, в мене дома мене не побачиш по телевізору, я вирубив всі канали, де мене показують, вона не знає, що тата хтось ще знає, крім неї. Я її воджу до школи, я нормальний чувак.:-)
- Ти маєш музичну освіту?
- Так, маю початкову музичну освіту, а також освіту стоматолога. У мене була дуже жостка вчителька по піаніно, вона мене била по руках лінійкою. Я академічний концерт заграв так, що директор школи, який мене ненавидів, встав і захлопав. Але після того я спалив всі ноти і класику ненавиджу.
- Як ти ставишся до того, що у шоу-бізі стало модно вживати наркотики, алкоголь? Чи вживаєш ти алкогольні напої і чи ти палиш?
- Якщо людей не пре життя і вони шукають собі якусь наркоту, то хай собі пробують. Я не п’ю, максимум вино біле, не палю давно.
- Ти береш участь у благодійних акціях?
- Якщо благодійні акції організовують незнайомі мені люди, то ні, не беру. Я відразу їм кажу, що я не вірю, що ті гроші дійдуть до адресата. Хоча їхня акція може бути сильно розпіарена. Набагато легше зробити свій маленький внесок, про який ніхто не буде знати, ти приїдеш і тим діточкам сам віддаси. Мене дуже роздратувало, коли мені декілька місяців тому подзвонили і сказали: давайте Ви приїдете у дитячий будинок і прочитаєте дітям казочку, там буде 40 журналістів, і ми то всьо розпіаримо. А я кажу: давайте журналістів там не буде, для чого вони там, коли я буду читати казочку? І я не поїхав.
- «Hammer» – то твоя машина, чи ти взяв його у користування?
- То ми брали на прокат, то гнила машина – ніяка.