Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

З історії Благовіщенської церкви у Ковелі

З історії Благовіщенської церкви у Ковелі
     У Волинському краєзнавчому музеї зберігається фото на паспарту з зображенням старої дерев`яної церкви. У правому верхньому куті чорнилом чорного кольору зроблено напис: "Українська свято-Благовіщенська Церква найдревніша в Ковелі, до реставрації у 1898 році. Має грамоти від Короліви Бонни з 1549 року".

      В V томі "Волынь в описаний городов, местечек и сел. Ковельский уезд" М.Теодорович так описує дану церкву: "Деревинная, очень ветхая, с деревянною, ветхою колокольнею. Очень древняя". Тут же він приводить текст грамоти королеви Бони від 17 серпня 1549 року, яка зберігається в "головному архіві царства польського". В ній йдеться про передачу церкви Благовіщення під опіку ковельського священика Михайла М.Теодорович дає докладний опис церкви і особливо її майна. "Опись церковного имущества имеется от 1806 г. Земли: огород. 443 саж., пахотной малоудобной 28 дес. 1310 саж., под церковью 200 саж., сенок. малоуд. 7 дес. 1,280 саж., с кустарниками 20 дес. 410 саж., леса дров. 31 дес. 850 саж., выгона 1,640 саж., кустарников 1 дес. 2,280 саж., болота чистого 3 дес. 500 саж., под дорогами 2,170 саж., - всего 94 дес. 1,283 саж. Земля эта снята на план в 1869 г. уездным землемером Ивановым, но план находится в губернском присутствии по обеспечению духовенства. Земля зта для пользования причту неудобна й потому отдается соседним крестьянам за третью часть ископа. Причтовых строєний нет."

      На поч. XX ст. в церкві зберігалися метричні книги з 1796 р., сповідальні відомості з 1829 р.

      Спочатку Благовіщенська церква була самостійною парафіяльною, але в 1848 р. після того, як згоріла Воскресенська соборна, вона була взята під собор і зберігала цей статус до кінця 1887 р., допоки побудували нову Врскресенську церкву. В 1878 р. Благовіщенська церква була приписана до Хрестовоздвиженської, яка на той час вже стала самостійною парафіяльною. На той час Благовіщенська церква була зовсім спустошена і тому проводити в ній богослужіння не було можливості, через що довелось її закрити. Але в додатках до вищезгаданої книги М. І. Теодорович вже зазначає: "26 января 1903 года церковь зта освящена, й открыта для богослужения, после капитального ремонта, произведенного на добровольные пожертвования прихожан (деньгами 3,335руб. 40 коп. й, сверх того, деревянным материалом, кирпичем й камнем). Отрадное явление!".

      Проведений капітальний ремонт церкви, про який пише Теодорович, можливо, це і є та сама реставрація у 1898 році, про яку дізнаємось з напису на нашій фотографії, тому що Інформації про якусь іншу реставрацію Благовіщенської церкви у 1898 році ми не знайшли.

      В публікації "Старовинні дерев`яні церкви на Волині" Ф. Вовк з сумом констатує: "Благовещенский собор в г.Ковле представляет собою еще один из мнопзчисленных, к несчастию, примеров уничтожения исторической старины". До речі, як ілюстрацію до статті Ф. Вовк використовує фото,аналогічне тому,що зберігається у фондах ВКМ, а, крім того, ще окремі зображення церкви і дзвіниці вже в іншому ракурсі. Цей факт дозволяє датувати наше фото початком XX століття. Ось як описана Благовіщенська церква у Ф.Вовка вже в архітектурному плані: "Это был трехсрубный храм, построенньш в 1505 г., (если только г. Теодорович, из книги которого мы берем зту цифру, не смешивает год основания прихода с годом постройки церкви), с значительно развитой срединной частью, пирамидально-шатровое покрытие которой едва заметно из-под широкой, но очень низкой восьмигранной башни й очень смело, для деревянной постройки, увеличенного восьмигранного же купола. Купол этот сохранял еще своє покрытие из гонты й так характерний для украинских церквей выступ крыши между куполом й башней, образующий род зонтика для прикрытия стен ея от дождевой воды, стекающей с купола. Длина западного й восточного срубов почти вдвоє меньше длины среднего; в такой же пропорции различна й их висота. Наверху пятискатная крыша восточного сруба й двускатная западного увенчаны только очень маленькими главками с крестами.

      Колокольня при б.Благовещенском соборе в г.Ковле отличается уже гораздо более развитым характером (чем колокольня при церкви св.Николая в г.Овруче): нижняя часть ея состояла из сруба, даже не обшитаго шелевками, сверху ея была четырехскатная ґонтовая крыша с краями, значительно видававшимися над срубом й поддерживаемыми консолями. Над крышей возвышалась четырехсторонняя башенка, закритая только до половини барьером, а више состоявшая из четырех арок с каждой из сторон, поддерживавших четырехскатную же кришу из ґонти".

      Подібного типу храми були поширені повсюдно як на Поліссі, так і на Волині. Вже на поч. XVI століття було вироблено кілька типів вирішень об`ємно-просторових композицій дерев`яних храмів.

      Народні майстри, напевно, уже в XV столітті винайшли особливий конструктивний прийом, що дістав назву залому і відомий лише в українській архітектурі. Полягає він у тому, що квадратну в основі кліть-зруб накривають пірамідальним верхом, який не залишається на певній висоті. На цю ніби зрізану піраміду ставлять вертикальний зруб, накритий пірамідальним рубленим склепінням. Саме така комбінація похилих і вертикальних частин верха української дерев`яної церкви і називається заломом.

      Храми з квадратними верхами в один або два заломи мають дещо простий силует. Очевидно, тоді виникла конструкція, що дала змогу завершити квадратну в плані клітку восьмигранним верхом. Як виявилось, ця конструкція, досить проста у здійсненні, дала дуже великий архітектурно-художній ефект, бо споруди з восьмигранними верхами здавалися більш мальовничими й стрункими.

      Застосування восьмигранника для бані цілком природно наштовхувало на думку робити восьмигранні в плані зруби. Ймовірно, в XVI столітті починають уперше застосовувати гранчасті зруби для вівтаря, згодом до бабинця, а пізніше і для центральної частини храму.

      Про церкву Благовіщення у Ковелі згадує і М. Орлович у своїй праці "Przewodnik po Wolyniu": "Характерною пам`яткою старовинної архітектури є стара дерев`яна церква, що стоїть навпроти костелу."

      Благовіщенська церква достояла до 1944 р., у роки радянської влади її зруйнували вщент, а на тому місці побудували спортивну споруду. При активній підтримці місцевої влади спочатку ігровий зал, а потім і вся споруда були передані релігійній громаді УПЦ Київського патріархату. На сьогоднішній день церква відбудована і вже близько 3-х років, як там проходить служба Божа.

      Фотографії розкривають дуже часто ще не відомі, а то й назавжди втрачені зразки архітектурних пам`яток, іконопису тощо. В комплексному дослідженні історії Волині фотографії служать цінним документальним джерелом, особливо тих пам`яток, які вже не існують або збереглися частково.