Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

ВОДОЛАЗЬКА Тамара Карпівна

ВОДОЛАЗЬКА Тамара Карпівна
 Тамара Водолазька з чоловіком Андрієм Івановичем

     Ім`я Тамари Водолазької широко відоме не лише у Ковелі, але й далеко за його межами. Насамперед, вона - талановитий педагог, вмілий організатор, державотворець, людина незгасимої енергії, високої громадянської гідності. Тамара Карпівна з перших повоєнних років - у нас, на Волині. Вона - вчитель, директор школи, депутат Верховної Ради УРСР. Багато сил і вміння віддано служінню інтересів своїх виборців.
 

     Тамара Водолазька народилася 23 березня 1919 року в селі Шамівка Знаменського району Кіровоградської області у бідній сім`ї. Нелегке життя випало на її долю. Сім`я пережила і колективізацію, і голод 1933 року. Ще до школи дівчина навчилася читати і писати. Мала велике бажання і старанність до науки.


      Шамівську семирічку в 1934 році закінчила з Почесною грамотою. В цьому ж році вступила в сільськогосподарський технікум, який був у рідному селі. Навчатись було важко. Однак в 1939 році технікум закінчила з "відзнакою" і в рахунок п`яти відсотків броні була направлена на навчання в Азово-Чорноморський сільськогосподарський інститут. Але заповітна мрія стати вчителем перемогла. В грудні 1940 року, з другого курсу, вона перевелась на навчання до Кіровоградського учительського інституту. Однак навчання було перерване війною.

      В період окупації працювала в колгоспі, а також виконувала доручення Шамівського партизанського загону. Пізніше працювала медичною сестрою у військовому шпиталі, який знаходився в рідному селі.

      В червні 1944 року продовжила навчання в Кіровоградському учительському інституті. Навчатись було дуже важко, адже повоєнне лихоліття принесло розруху і голод. Щоб вижити та ще й навчатись, довелось важко працювати. В березні 1945 року закінчила інститут. Кілька років працювала вчителем, директором школи у Берестечку, а з 1949 року - у Ковелі. Вчитель, завуч, директор семирічних шкіл № 5, № 7, № 1.

      В березні 1955 року по Ковельському виборчому окрузі №35 була обрана депутатом Верховної Ради УРСР. Три рази обиралась депутатом міської ради.

      Вагомі трудові здобутки принесли їй визнання і шану ковельчан. На її клопотання як депутата Верховної Ради у Ковелі було збудовано міст по вулиці Димитрова (тепер Сагайдачного) через річку Турію, добудовано і реконструйовано готель по вулиці Театральній, розпочато будівництво банно-прального комбінату, виділені кошти на будівництво лікарні, благоустрій міста, збудовано Палац культури в селищі Лукові.

      В 1953 році як директор І вчитель біології семирічної школи № 7 вона першою в місті створила навчально-дослідну ділянку, кролеферму, побудувала теплицю. В 1967 році з ініціативи Т. К. Водолазької, завдяки її наполегливості як , директора, було розпочато будівництво нової СШ №1. Невдовзі школа була побудована. Працюючи вчителем географії і біології, домоглася того, що в школі був створений перший в області кабінет з живим куточком,` посаджений шкільний парк, створено навчально-дослідні ділянки.

      Її бойові заслуги відзначені орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом "За мужність", десятьма медалями. За трудові здобутки нагороджена медалями "За доблесну працю", "Ветеран праці", нагрудним знаком "Відмінник народної освіти у РСР" та багатьма Почесними грамотами різних рівнів.