Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

Магдебурзьке право м. Ковеля в документах Волинського краєзнавчого музею

Магдебурзьке право м. Ковеля в документах Волинського краєзнавчого музею
     Україна проводить адміністративну реформу. При успішному виконанні її складових (орієнтовно до 2006-2008 року) міста і містечка держави отримають максимальну самостійність - самоуправління (магдебурзьке право). Деякі з позитивів цього права, що виникло на Західній Україні і успішно розвивалось в середньовіччі (ХІV-ХVІІІ ст.), варто було б запровадити і в наш час. Це, насамперед, самостійність міст, земель, регіонів, пряме і всенародне обрання керівників міста, краю (голів адміністрацій), майновий і віковий ценз, чітка регламентація і сплата податків.

      Ковель, згідно джерел (М. Батюшков, М. Теодорович, О. Компан, П. Сас), отримав магдебурзьке право 24 грудня 1518 року від короля Жигмонта І Старого. В грамоті, врученій князю Сангушку Василю Михайловичу, крім переліку прав і привілеїв Ковелю, декларувалось право на ярмарки (два) і організацію цехів.

      Не зупиняючись на адміністративних і правових взаємовідносинах феодальної общини міста, розглянемо господарську (економічну) сторону ковельського самоуправління, посилаючись на важливі історичні джерела - документи-привілеї, даровані польськими королями ковельським міщанам на пільги місту, ярмарки і цехи.

      Вперше ці документи були введені в науковий обіг автором тез - Садовнік Т. Є. в 1982 р. при створенні експозиції відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

      Один з документів - "Привілей місту Ковелю", виданий королем Яном Собеським, 1689 р., інв.№ КДФ-564, оригінал, знаходиться в експозиції вищеназваного відділу. Документ писаний старопольською мовою на пергаменті з підписом польського короля Яна Собеського і скріплений двома королівськими печатками. Ян Собеський цим документом підтверджує привілей місту Ковелю, наданий вперше в 1518 році - на самоуправління з бурмистром і радою, ярмарки, об`єднання ремісників в цехи. На час появи документу - кінець XVII ст. - Ковель відносився до міст з населенням до 700 будинків. 36% жителів міста становило торгово-ремісниче населення, отож процес цехової корпоратизації йшов дуже активно. Серед цехів в документі згадуються: м`ясників (різників), пекарів, шевців, ковалів, кравців тощо.

      Обкладинки документу також пергаментні, пожовклі від часу, на лицевій стороні обкладинки є надпис назви документу. Документ великий, за розміром 29x35 см.

      На першій сторінці "Привілею" Яна Собеського вгорі стоїть титулатура короля, писана чорними чорнилами, оздоблена орнаментом. Документ нараховує 8 сторінок.

      Про розвиток самоуправління в Ковелі свідчить ще один документ - "Привілей польським цеховим установам міста Ковеля", наданий польським королем Августом II, 1720 рік, КДФ-32. В експозиції відділу поміщена ксерокопія документу, оригінал знаходиться в фондах музею. Згаданий документ писав і скріпив королівськими печатками в березні 1720 року Матеуш Фляк, мечник брацлавський. Маючи розмір 22x39,5 см, документ також писаний на пергаменті і нараховує 8 сторінок. На першій сторінці в рамці зеленого кольору вгорі з правого боку знаходиться титулатура польського короля "August Wtory", в кінці документу червоними чорнилами стоїть особистий підпис Августа II - " August Rex".

      "Привілей" поміщений в обкладинку з шкіряним корінцем коричневого кольору. Між сторінками з текстом і обкладинкою з двох сторін є чисті пергаментні листки з водяними знаками "риба", що свідчить про те, що папір виготовлявся на Волині в папірні села Білосток.

      Документ писався під час перебування на посаді ковельського старости Михайла Милошкевича, цехмістра римарів Францішка Знойовського. Зазначимо, що староста міста призначався королем і відповідав, насамперед, за збори до казни, порядок у місті та його благоустрій. Очевидно, на той час - 1720 рік - найбільш були сильними і процвітали цехи пекарів, різників (м`ясників) і олійників, про що свідчить той факт, що більшість артикулів (статей) вищеназваного документу присвячені саме цим цехам. Так, в одному з артикулів, король Август II підтверджує не тільки даровані майже два століття назад цим цехам привілей, але і вказує на обов`язкову участь у ярмарках "як християн, так і євреїв", сплату податків. Окрім того, вищеназваним цехам - різникам, пекарям і олійникам дарувались одинакові вагові стандарти, відхилення ваги не повинно перевищувати 5-10 грам, порушення якого каралось штрафом.

      Вищеназвані документи, будучи цінним історичним джерелом, є одночасно юридичними документами, де чітко задекларовані економічні закони середнього і пізнього середньовіччя. Можливо, варто дещо запозичити з вищеназваного і в наш час?