Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

Книга Руської (Волинської) метрики за 1652-1673 роки як джерело з історії Ковеля

Книга Руської (Волинської) метрики за 1652-1673 роки як джерело з історії Ковеля
     Для української історії надзвичайно важливе значення має комплекс Коронної метрики, складовою частиною якого є Руська (Волинська) метрика. У литовсько-польській державі самостійно існували польська (коронна) і литовська (великокнязівська) канцелярії, незважаючи на те, що польським королем і великим князем литовським зазвичай була одна особа. Так виникли дві паралельні групи актових книг, відомі як Коронна метрика і Литовська метрика. Записи у канцеляріях велися, як правило, мовою, якою укладалися документи (у ХV-ХVI ст. для коронної канцелярії це була латинь). Основною канцелярською мовою Великого князівства Литовського була руська мова. Поява Руської метрики в складі Коронної метрики стала результатом збереження для інкорпорованих у результаті Люблінської унії 1569 р. До складу Корони Київського, Волинського і Брацлавського воєводств руської мови як діловодної та чинності Другого Литовського статуту. 3 1620 року до Руської метрики почали вписувати документи, що стосувалися Чернігівської землі (з 1635 р. - Чернігівського воєводства).

      Нині джерельний комплекс Руської метрики зберігається у Російському державному архіві давніх актів (РДАДА), у фонді 389 (Литовська метрика) і нараховує 28 оригінальних записових книг "руської серії" Коронної метрики (ще дві книги до цього архівного блоку потрапили випадково). Те, що книги Руської метрики опинилися у складі архівного фонду "Литовська метрика" пояснюється досить просто: у 1795 році після третього поділу Речі Посполитої польські і литовські архівні матеріали були перевезені з Варшави до Петербурга; згодом Коронну метрику повернули до Варшави. Однак Руська метрика у 1888 році була передана до Московського архіву Міністерства Юстиції, звідки перейшла разом з Литовською метрикою до Центрального державного архіву давніх актів (нині - РДАДА).

      Видання книги Руської (Волинської) метрики за 1652-1673 роки стало першим внеском української археографії у міжнародний едиційний проект, в рамках якого заплановано видати весь корпус Литовської метрики.

      У цій книзі історії Ковеля безпосередньо стосуються 6 документів. Перший з них - підтверджений привілей короля Яна Казимира від 15 лютого 1658 р., даний у Варшаві, який підтверджує привілей королеви Бони 1551 року церквам і парафіям, належним до Ковеля, а також надає нові надання. Другим привілеєм (2 січня 1660р., Гданськ) Ян Казимир підтверджує всі пункти магдебурзького привілею, інші надання і привілеї своїх попередників і державців Ковельського староства. Крім того, регламентується порядок судочинства, сплати податків, надання земельних ділянок в центрі міста (біля ратуші), збирання мита, виконання міщанами повинностей тощо. 16 грудня 1670 року у Варшаві король Міхал Вишневецький підтвердив ряд привілеїв своїх попередників місту Ковелю. Цікаво, що у цій обляті повністю наведені підтвердні привілеї Владислава IV (22 березня 1635 р., Варшава) та Яна Казимира (24 липня 1660 р.).

     Наступні три документи - підтвердження прав і статутів ремісницьких цехів міста Ковеля. Всі вони видані королем Міхалом Вишневецьким 19 грудня 1670 року у Варшаві. Перший з них - для шевського і гарбарського цехів (на підтвердження привілеїв королеви Бони 1556 р. і Сигізмунда III 1611 р.). Наступний привілей, на жаль, без початку - для галтарського та інших цехів, і третій - для різницького, пекарського і оліярського цехів.

      Таким чином, з 208 актів даного тому Руської метрики 6 стосуються Ковеля. Важливість їх для вивчення історії міста (у соціальному, економічному та демографічному плані) переоцінити важко, особливо враховуючи те, що документи опубліковані вперше. Хочеться лише привітати появу тому Руської метрики і висловити надію на швидке продовження даного видавничого проекту.

      Давно на часі - видання корпусу магдебурзьких грамот та привілеїв міст України. Сподіваємось, що цей едиційний проект буде реалізований і дасть потужний поштовх дослідженню історії українських міст (особливо враховуючи важко доступність зарубіжних комплексів джерел).