Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

Пам`ятники історії та культури Ковельщини

Пам`ятники історії та культури Ковельщини


      Характерною ознакою нашого часу є підвищений інтерес до історії та культурної спадщини. Природа створила людину з її величезними, більшою мірою нереалізованими, творчими здібностями. Поступово розвиваючи їх, людство народжує зразки самої високої культури, їх ми називаємо пам`ятниками. Пам`ятники культури - це і народна пісня, і костюм, і витвір будівничого, поета, художника, тесляра, коваля... Перераховувати можна безкінечно, та показник культури - ставлення до пам`яток. Численні війни, зміни правлячих режимів, державної політики, стихійні лиха далеко не сприяли збереженню пам`яток історії та культури нашого краю. Сьогодні державні та громадські організації повинні винаходити нові форми допомоги культурі. Необхідно зберегти те, що надбано, облікувати, систематизувати. Саме цим займається відділ охорони пам`ятників історії та культури при Волинському краєзнавчому музеї, який створений і діє з 1969 р.
     На території Ковельщини під охороною держави знаходиться 106 пам`яток (85 - у Ковельському районі, 21 - у м. Ковелі). серед них 95 - пам`ятники історії, 4 - археології, 7 - мистецтва.
     Всесвітньовідомою пам`яткою Ковельщини, яка має загальнодержавне та світове значення, є садиба Лесі Українки у с. Колодяжне. Садиба має правильну прямокутну форму і займає площу 1,5 га. Північна та південна частина її обсаджені каштанами та фруктовими деревами. На схід і захід від центру садиби містяться дві одноповерхові дерев`яні будівлі: "сірий будиночок" Косачів - батьків поетеси та "білий будиночок" самої Лесі. Будинки стоять навпроти один одного на відстані 50 м. В роки II світової війни було повністю зруйновано "великий будинок" садиби, а два інші настільки пошкоджені, що довелося будувати будинки-копії. 1949 року було відбудовано "білий будиночок", а у 1958 місцевими майстрами було збудовано "сірий будиночок" - копію. В центрі садиби встановлено пам`ятник Лесі архітектора В. Л. Сколоздри - бронзовий бюст на постаменті із рожевого граніту.
     У 1949 році на території садиби було відкрито Колодяжненський літературний музей Лесі Українки, експозиція якого знаходилась у "білому будиночку". В 1958 році, з відкриттям експозицій в "сірому будиночку" і встановленням на території садиби пам`ятника Лесі Українці, було завершено створення літературно-меморіального музею. Сьогодні працівники музею на чолі із Вірою Михайлівною Комзюк дбайливо вивчають, охороняють, зберігають та збагачують важливу пам`ятку загальнодержавного значення.
     Біля будинку культури села Колодяжне також встановлено пам`ятник видатній землячці роботи скульптора Галини Кальченко (1958 р.). його відкриття було приурочене до 45-ої річниці смерті Лесі Українки.
    
     На початку 1-ої світової війни через Волинську губернію проходила лінія фронту. У серпні 1915 р. на Ковельському напрямку точилися запеклі бої. Незважаючи на опір російських військ, переважаючі сили австро-німецької армії 23 серпня захопили місто Ковель і утримували його до кінця війни. На початку червня 1916 р. російські війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, розгромивши 4-ту австрійську армію, очистили від ворога значну частину Західної України. Фронт стабілізувався на р. Стохід аж до лютого 1918 р. Ковель став прифронтовим містом. Тут точилися кровопролитні бої, загинуло багато російських воїнів. Учасники боїв того часу поховані на міському кладовищі в братській могилі. В 1918 р. споруджено пам`ятник з рельєфним зображенням хреста та написами російською, українською і німецького мовами. На честь російських, австрійських та німецьких воїнів, які загинули у Першу світову. В 1918 р. було споруджено пам`ятник на р. Стохід. З обох сторін пам`ятника у верхній його частині викарбувано написи німецькою мовою: "Героям битви на Стоході з часу боротьби народів 1914-1918 рр. присвячується в честь їх пам`яті", та другий напис: "І ті, хто знайшов смерть в священній боротьбі, спокійно спіть на чужині, як на батьківщині".
     Найбільшу частину пам`ятників Ковельщини складають ті, що відносяться до періоду ІІ-ої світової війни. Вже в червні 1941 р. Ковельшина була окупована гітлерівськими військами. Встановився кривавий окупаційний режим. В районі вулиці Володимирської в Ковелі створюється єврейське гетто. Друге, менше за розмірами, - в центрі міста. Ціль одна - знищення євреїв. Чоловіки і жінки, діти, немічні і безпорадні по графіку педантично вивозяться на Бахівську гору, де їх розстрілюють. Групами по 100-150 чоловік ідуть на той світ невинні жертви. За час окупації знищено 22 тисячі мирних жителів.
     Пам`ятники на братських могилах єврейського населення Ковельщини є в с. Бахів (18 000 похованих), Мельниця (1 200), Старі Кошари, Поворськ. Виготовлений і встановлений пам`ятник в смт. Голоби. З січня 1944 року починається визволення Ковельщини від німецької окупації. Цим періодом і датується більшість пам`ятників ІІ-ої світової війни. Це, насамперед, братські та індивідуальні могили радянських воїнів у с. Білашів, Білин, Велицьк, Гішин, Городище-2, Зелена (5 могил), Кашівка, Колодяжне (3), Любитів (2), Мельниця, Облапи, Пісочне (3), Рокитниця, Старий Мосир, Уховецьк, смт. Голоби та 11 могил у м. Ковелі, в тому числі пам`ятники на могилах Героїв Радянського Союзу Олійника В. К., Подколоднова В. І., Смирнова В. А. На місцях здійснення подвигу героями, встановлено пам`ятні знаки - в с. Дубове - Олійнику В., Мощена - Зеленському Г., Радошин - Бенделіані Ч., Облапи - Подколоднову В. та Смирнову В.
     Майже у кожному селі є пам`ятники воїнам-односельчанам, споруджені на честь земляків, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Отже, із запропонованої праці видно, що розглянуті пам`ятники не є повним переліком відомих на сьогодні. Більше того, значна їх кількість вимагає детального та аргументованого обліку та дослідження. Можливо, вивчення окремих сторінок історії та культури Ковельщини дасть змогу віднайти малознані, забуті чи втрачені. А тому необхідно всебічно розвивати краєзнавство. Адже знання історії рідного краю, любов до нього, - ті важливі речі, без яких неможливо зберігати пам`ятники своєї землі.