Новини
Особистості
Центр правової допомоги
Ковель туристичний
Газета "КОВЕЛЬ СЬОГОДНІ"
Презентації
Ковель і видатні люди
Історія
Суспільно-політичне життя
Соціальна сфера
Економіка
Освіта і наука
Культура
Релігія
Спорт
Стратегія розвитку
Зовнішні зв`язки
Пісні
Журнал ПТАХА
www.muzprostir.com.ua - Все про музику на одному сайтi!

Коломия

Ковельщина у творах художника Г.Н.Остапенка

Ковельщина у творах художника Г.Н.Остапенка
     Свідками історії часто виступають не лише документи, а й ілюстрації - фотокартки, поштові листівки, твори живопису і графіки. Саме в такому плані розглянемо роботи педагога і художника, волинянина Г. Н. Остапенка. Гаврило Никифорович Остапенко народився 26 березня 1892 року в станиці Маріїнській І-го Донського округу. Через три роки сім`я переїхала на Волинь, яка стала для хлопчика рідним краєм, де написав і якій присвятив більшість художніх творів.

      1914 року закінчив курс ім. великого князя Володимира Олександровича при Одеському товаристві образотворчих мистецтв.

      Навчанню в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв стала на заваді Перша світова війна, учасником якої він був. Після війни працював креслярем земельної управи, маляром, землеміром, але переважно вчителював. 1918р. Гаврило Никифорович працює штатним учителем графічним мистецтв у Ковельському чоловічому і жіночому вищих початкових училищах та Ковельській чоловічій гімназії. Під час проживання в Ковелі був знайомий з Миколою Петровичем Косачем, братом Лесі Українки, бував у Колодяжному. В Ковелі художник створює ряд архітектурних пейзажів (деякі місця, відтворені художником, з плином часу змінилися до невпізнання, будинки, зображені на інших, перестали існувати) та пейзажів на річці Турії, які зберігаються у фондах Волинського краєзнавчого музею.

     До архітектурних пейзажів відносяться такі:
  1. Ковель. Двір міської лікарні взимку. 1923 р. П., о. На передньому плані дерева, зліва частина будинку під вохристим дахом, вдалині одноповерхові будинки.
  2. Ковель. Околиця міста влітку. 1923 р. П., о. На передньому плані пустир, зелена трава, де-не-де серед жовтувато-коричневого ґрунту - кущі та низькорослі дерева. На другому плані дві будівлі - сарай та хата з комином.
  3. Ковель. [Стара хата під зеленим дахом]. 1928 р. П., о. На передньому плані паркан, який закінчується біля стіни будинку, за парканом одноповерховий будинок, за будинком видніється верхівка дерева та дах за парканом.
  4. Ковель. Старе кладовище по вулиці Володимирській. Капличка. Робота не датована (пр. 1920-і рр.). П., о. На передньому плані високі дерев`яні хрести між дерев та кущів з пожовклим рідким листям, за ними - капличка.
  5. Ковельський район. Церква в с. Задиби. 1928 р. Кольоровий олівець. На передньому плані церква з дзвіницею, позаду церкви паркан та кущі.

Пейзажі на р.Турія:
  1. Ковель. р. Турія. Етюд. 1923 р. П., о. На передньому плані річка, поросла лепехою, з відображенням у воді дерев, кущів, трави, які ростуть на березі.
  2. Ковель. На річці Турія. 1925 р. П., о. На малюнку берег річки з похиленими стовбурами дерев, розгалуженим корінням, яке сягає до води, зламаний місток; все це відбивається у воді.
  3. Ковель. На р.Турія. 1925 р. П., о. На передньому плані рибалка, що сидить у човні і спостерігає за вудочкою. Човен серед заростей лепехи; все відбивається у воді.
  4. Ковель. Самодіяльний художник. 1925 р. П., о. На фоні осіннього пейзажу зображено чоловіка, який малює, сидячи на березі річки.
  5. Ковельський район. Річка Турія. Не датована. Акварель, гризайн. На малюнку зображено річку, по обох берегах якої трава, кущі та дерева, вдалині небо.
  6. Ковельський район. р.Турія. Не датована. Акварель. Пейзаж зображує річку з лелекою, береги річки порослі очеретом, вдалині долина (можливо, поле пшениці), дерева, ледь помітні дві будівлі.

      Ще однією дуже цікавою роботою цього періоду є графічний шарж: "Ковель. Об`явление о концерте", датований 8 березня 1926 р. (акварель, туш, простий олівець). На малюнку зображено групу людей (чоловіків, жінок, дітей), які зацікавлено читають афішу, прикріплену до паркана, з оголошенням такого змісту: "Спешите!!! на нашей планете в первый й последний раз квартет! основатель о-ва "Лира". Габец - фагот. Шабот - зумра. Мохнюк - турец. барабан. Марар - кастаньєти". На задньому плані -стовбур дерева, паркан, вікна будинку. Цей малюнок передає іронічний настрій художника і дух того часу.

      У 1930-х роках Г. Н. Остапенко переїхав до Луцька, працював у Луцькій гімназії ім. Костюшка та Володимир-Волинській ім.Коперніка, пізніше в середніх школах №1 та №3 м. Луцька, Луцькому педагогічному училищі та педінституті. Живучи в Луцьку, не раз їздив на Ковельщину. Серед робіт Ковельського циклу є цікава та історично цінна графічна робота, малюнок з натури (техніка-кольоровий олівець): зображення Білого будиночка Лесі Українки, датоване 1945 роком. Будинок під солом`яний дахом, з комином, освітлена сторона стіни має четверо вікон, які завершуються піваркою. На затіненій стороні стіни одне вікно і двері, а також двері на горище. Ґанок і солярій відсутні. До кольорового малюнка є ескіз, виконаний простим олівцем, під ескізом - план будинку; робота датована 26 серпня 1945 р. Малюнок є документальним свідченням про зміни у зовнішньому вигляді будинку Лесі Українки після Великої Вітчизняної війни. Сучасного вигляду будинок набув після відбудови в кінці 40-х рр., а з 10 липня 1949 р. став пам`ятником-музеєм.

      Ковельщина надихала Гаврила Никифоровича на творчість, на своїй улюбленій Турії він відпочивав душею. Про це свідчить робота, створена ним 1964 року, уже в похилому віці: "На р. Турія в Ковелі" (п., о.). На передньому плані зліва художник зобразив човен, в якому сидить пес і лежить портфель. Трохи далі на березі річки сидять двоє чоловіків, які ловлять рибу; їхні силуети відбиваються у воді. Вдалині - інший берег річки, дерева, кущі, небо.

      Гаврило Никифорович Остапенко не був професійним художником. Доля Його склалася так, що йому не судилося досягнути глибин та висот майстерності. Але його роботи є історичним свідченням минулого, його талант був спрямований на збереження цінностей давнини для нащадків.