Архіви категорій: Релігія

ГО “Реабілітаційний центр” у Холмському підземеллі

     На початку травня громадська організація «Реабілітаційний центр» здійснила свою чергову поїздку до Польщі. Завдяки співпраці з «Комплексом виховання і допомоги психологічно-педагогічної №1» з м. Хелма поїздка стала реальністю. Важко уявити подорож без допомоги волонтера Дмитра, з міста Ковеля, він допомагав у пересуванні тим, хто був на інвалідному візку.

     Польща, як завжди, зустріла охайними вуличками містечок і селищ. Різнобарвними квітниками, рівними дорогами, коротко підстриженими газонами. Незабутні враження залишив гостинний Хелм завдяки крейдовому підземеллю. Хочеться зазначити, що мрії можуть бути ближчими. Для цього потрібно повірити в себе, у свої можливості, більше довіряти собі! На нашому прикладі уявіть: з одного боку мрія так близько, знаєш, що так цікаво описують екскурсію ті, хто там побував, а з іншого – інвалідний візок і підземелля, з вузькими коридорами, низькими стелями, нерівною підлогою. І ми спробували – і в нас все вийшло!!!

     За легендою давні мешканці Хелма помітили білу породу, яку легко видобувати і яка може бути корисною людям. Найбільш продуктивним видобуток крейди був у XVI-XVII ст. На сьогодні туристичний маршрут, протяжністю 300 метрів веде через три великі коридори під землею, складається із великої кількості ніш з історичними, геологічними, археологічними композиціями та 4 кімнат, що вражають висотою – до 5 метрів. Найбільш популярним серед туристів у підземеллі є стародавній колодязь (яким користувались з XIV до XVIII ст.). Здавалося, після спуску до 10 метрів під землю – час зупинився. У напівтемряві в загадкових лабіринтах дійсно бродить дух Бєлух. Що вітає добрих і гнівається на людей із лихими намірами. При постійній температурі +9 дихається так легко, думкам нічого не заважає сприймати казку. Музейні композиції та захоплююча розповідь екскурсовода запам’яталися.

     Обід пройшов у спілкуванні з польськими друзями із школи-інтернату. У вільний час була можливість на вибір здійснити прогулянку містом або пройтися по магазинах – кожен обрав заняття ближче до власних інтересів. На завершення поїздки, Едвард Ольховський – член товариства «Шанувальники Волині і Полісся» та давній друг «Реабілітаційного центру» запросив учасників екскурсії до затишного кафе.

     Варто зазначити, що групу з інвалідними візочками сприймали скрізь відповідно – людяно й з душевним теплом. Можна уявити як людям з обмеженими фізичними можливостями не просто подорожувати. Проте враження отриманні від екскурсії цього варті. Сподіваємось, що кожну нагоду вдасться використати і світ стане ближчим після знайомства з ним на екскурсії.

     Приємно, що зв’язки із польськими друзями скріплюються. Уроки польської мови в ГО «Реабілітаційний центр» проводить Покропек Анна, що народилася та проживала 26 років в Польщі у містечку Гродзіск Мазовецький. Більше року члени ГО поглиблюють свої теоретичні знання та на практиці закріплюють їх. Так 17 травня сім’я Шиманських з Польщі завітала в гості до «Реабілітаційного центру». Урок польської мови перетворився на невимушену розмову про взаємні інтереси, враження від Ковеля та України, розповідь про Польщу. Час минув швидко. Практично кожен урок, що проводить Анна є цікавим, неповторним із приємними сюрпризами для дітей, ігровими моментами. Саме ці уроки допомогли на екскурсії у Польщі вільно спілкуватися та розуміти екскурсовода.

Перші листи:)

    Після виходу 1-го випуску журналу „ПТАХА” ми отримали масу відгуків – у письмовому та усному варіантах. Звісно, ми не можемо опублікувати усіх ваших листів. Подаємо лише ті, які потребують відповідей. А за решту дякуємо кожному, хто не полінувався відгукнутися і за увагу до нашої творчої праці!



Привіт! Журнал просто супер! Приємно почитати журнальчик від рідного міста. Все супер! Але обкладинку потрібно було б зробити яскравішу, виразнішу. Непогано було б створити рубрику огляду новинок комп`ютерних ігор та фільмів. Також розділ про мобільні новинки. Можна було створити рубрику, у як й би ви відповідали на листи, прохання допомогти підліткам, що написали до вашої редакції . А ще мене попросили передати, що б ви надрукували про наших футболістів – юних гравців в МФК Ковель. Якщо потрібна якась стаття, з радістю допоможу.



Стас Дудка,

учень 10 класу та президент НВК 11

    Дякуємо, Станіславе, у першу чергу за готовність допомогти – ми з радістю скористаємося Твоєю допомогою. Дякуємо за зауваження і за підказку щодо рубрик – наш журнал лише бере старт, а отже, розширятиметься з часом. До його 1-го номера увійшли далеко не всі підготовані матеріали через ліміт на кількість сторінок , на жаль. Але у нас усе попереду!



В мене питання: а чи буде в Ковелі скейт-парк????? Будь ласка, напишіть про це в наступному номері !!!! До речі, 1-ий “Птаха” доволі прикольний!

Мак7

    Площадка вже існує, заасфальтована в парку ім. Л. Українки. Обладнання встановлять, як тільки погода буде цьому сприяти, тобто після зимового сезону.

Дякуємо за увагу до нашого проекту! Ми раді, що прийшовся до душі наш задум.

Конкурс КВК серед шкіл міста

    30 січня у Ковельському ПУМі відбувся конкурс веселих та кмітливих, у якому взяли участь команди таких шкіл: ЗОШ №1, ЗОШ №2, ЗОШ №3, Ковельська міська гімназія, ЗОШ №5. Були різні конкурси: «розминка», «Ми пішоходи», «Я від баби втік і від діда зміг…», «Аварія світлофора у час пік» та інші. Усі учасники дуже гарно підготувалися, було весело та цікаво.

    Уболівальники також не забули підготуватися – зробили багато плакатів. Тобто підтримка, яка так потрібна тим, хто на сцені, була просто супер.

    Найбільше мені сподобався останній конкурс, у ньому було багато пісень і танців. Та не менш цікаво пройшли всі інші конкурси.

    Та надійшов час останнього конкурсу, після якого журі оголошувало переможця. У той час, як вони радились, виступила з кількома своїми піснями учениця 3-ї школи Бєлікова Марина. ї

    Ось настав найважливіший момент. І журі оголосило переможця. Перше місце посіла команда 3-ї школи, друге – команда 1-ї , 3-тє – ковельської міської гімназії. Переможців та учасників нагородили грамотами та невеличкими подарунками.



Сидорук Маргарита